(першу частину можна прочитати на http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4795007e71f2e)

Тиждень тому я обіцяв читачам "УП" написати своє бачення усіх особливостей нашого "сектору газу" та взаємозв'язків політиків країн України, Росії, Туркменістану, Узбекистану та Казахстану, які Юрій Вітренко оминув у своїй статті "Економічне обґрунтування розрахунку ставки транзиту газу та вартості імпортного газу" (http://www.dt.ua/2000/2229/61731).

Саме цьому я присвячую другу частину свого коментарю, хоча підкреслюю, що жодних сенсацій в ньому не буде, а є лише певна систематизація моїх особистих поглядів на проблему "сектору газу".

Перед тим, як взятися за написання цієї частини свого коментарю, я перечитав матеріали свого архіву, присвяченого "сектору газу", які збирав декілька років. Скажу відверто, перечитуючи одночасно ці всі матеріали, важко не відчути певну розгубленість та безсилість від рівня тієї продажності, цинізму та безкарності за безпардонне розграбування національних багатств представниками нашої політичної еліти. За ради власного збагачення, збереження влади вони з легкістю здавали і готові надалі здавати національні інтереси.

Читати далі...

Сьогодні несподівано для себе я зробив маленьке відкриття. Я знайшов свою статтю "Шляхи подолання корумпованості ''корпорації правосуддя''", яку розмістив на: http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/47448da3dd003,

на сайті такого собі інформаційного віснику "justus.com.ua" (http://justus.com.ua/articles/7297.html).

І це мені було б навіть приємно, враховуючи що мої статті мають можливість читати читачі не тільки "УП", а і інших видань, але редакція цього, невідомого мені до сьогоднішнього дня, інформаційного віснику не дала посилання на першоджерело цієї статті, хоча внизу будь-якої сторінки "УП" є застереження щодо обов'язковості гіперпосилання на "www.pravda.com.ua" у разі передруку матеріалів. Так що мені не за себе, а за "УП" образливо.

Певної іронічності цій ситуації додає те, що інформаційний вісник "justus.com.ua" теж вказує: "при повному чи частковому використанні матеріалів посилання на Justus Inform обов'язкове".

У зв'язку з цим буду вдячний власнику та редакції цього віснику коректніше поводитись з передруком матеріалів інших інформаційних видань.

Скажу відверто, писати цей коментар, тим більш сьогодні, я не збирався, але мене трошки дістали. Почалось з того, що "УП" розмістила мою статтю "Чи потрібно поспішати із введенням кримінальної відповідальності за публічне заперечення Голодомору, як геноциду українського народу" (http://pravda.com.ua/news/2008/1/22/70184.htm), яка була написана і відправлена УП ще на початку грудня 2007 року. В ній вкралась прикра помилка. "Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього" була названа Женевською, хоча насправді вона була затверджена 9 грудня 1948 року на 179-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Інколи трапляються і не таки суто технічні казуси, але один з дописувачів почав не тільки докоряти мені за цю помилку, а ще і ще казати таке: "а економіст Кушнірук, можливо, щось знає про інтертемпоральні проблеми у праві, тим більше у міжнародному? Чому з приводу складних тем (а кваліфікація злочину геноциду – це складно, шановні) висловлюються аматори? Звідки така впевненість у своєму праві висловлюватися про речі, в яких не тямиш?

Висновок простий: читайте, шановні, статтю доктора наук з міжнародного права Мережка, яку УП надрукувала днями. Навчайтеся і думайте."

Читати далі...

Написати статтю, присвячену проблемі газу, його транспортуванню та ціноутворенню і всього що навколо нього відбувається, мені хотілося досить давно і архів матеріал на цю тему я назбирав досить великий, але щось мене постійно зупиняло. Цим щось був мій педантизм до обґрунтування своєї позиції та підбору відповідних доказів. Скажу відверто, заглиблюючись в тему "сектору газу", мої погляди певною мірою змінювались. І як на кінцівці пера колись була відкрита планета, так і мої погляди на цю проблему формувались на основі доступної інформації і економічної логіці. В той же час для остаточної кристалізації своїх аргументів мені не вистачало корпоративної інформації НАК "Нафтогаз України", і ось ця знаменна для мене подія трапилась – у останньому номері газети "Дзеркало тижня" (N2 (681) 19 – 25 січня 2008) з'явилась стаття колишнього головного радника голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко "Економічне обґрунтування розрахунку ставки транзиту газу та вартості імпортного газу" (http://www.dt.ua/2000/2229/61731). Стаття надзвичайна цікава хоча і дуже об'ємна та складна для сприйняття пересічними громадянами. Тому, навіть рекомендуючи її для прочитання, я усвідомлюю, що багато хто з читачів "УП" її не осилить. Для спрощення сприйняття цієї статті я можу сказати, що її перша частина присвячена методиці економічного обґрунтування розрахунку ставки транзиту газу та доказам щодо правомочності для України по-перше, використовувати цю методику на основі положень Договору до Енергетичної Хартії (ДЕХ), підписаного і ратифікованого Україною (ДЕХ регулює відносини між країнами в сфері енергетики), по-друге, можливістю для України у переговорах з Росією посилатись на норми цього договору, яка хоча і підписала, але не ратифікувала ДЕХ.

Читати далі...

Сьогодні Луценко вдарив Чернівецького, і кажуть, що по морді. І почали знайомі мене діставати по телефону з питаннями, як я ставлюсь до цього. Я відповідаю їм, що на згадку мені приходить один анекдот.

"Журналіст розпитував сивого горця про стосунки з дружиною, з якою той відсвяткував діамантове весілля, чи було за довге спільне життя бажання образити дружину, вдарити. І горець відповів. Образити – не було, вдарите – не було, зарізати – було".

Іншим думок щодо відвертого тотального розграбування майна київської громади у мене не має. Принаймні поки що.

Сьогодні член фракції "НУ-НС" Анатолій Матвієнко порадував киян заявою, що він не бачить підстав для розгляду питання про проведення перевиборів місцевої влади у Києві у відповідному парламентському комітеті, а тим більше – для розгляду на засіданні Верховної Ради.

Читати далі...

Один з дописувачів (конкретно пан Alex_r) все ж таки спровокував мене на необхідність висловитись з приводу проекту програми уряду Тимошенко.

Зразу маю сказати, що я досить критично відношусь до його, так званого, обговорення. Програма уряду, це програма уряду, що представляє коаліційну більшість у парламенті, а не програма, наприклад, пана Alex_r, моя, чи когось ще. Розповіді про її публічне обговорення є відвертою дурницею. Програма уряду має з'являтись одночасно з самим урядом, інакше не відомо навіщо вона взагалі потрібна, якщо уряд може бути, а програми його діяльності може і не бути. В нашій сучасній українській історії це вже було і не раз.

Останній приклад – діяльність уряду Януковича. Запам'ятається той уряд суспільству, мабуть, лише активними кулуарними розмовами про розмір "відкатів" за повернення ПДВ, зерном, що згноїли у портах, обмежуючи його експорт, продовженням звички розтаскувати під шумок за безцінь державну власність та інфляцією у майже 17%, різке зростання якої Азаров і компанія хотіли повісити на опозицію, замість того, щоби професійно разом з Національним банком проводити виважену грошово-кредитну та регуляторну політику, яка унеможливлювала б такий її розмір. А от щодо програми його діяльності і чого той уряд хотів здійснити, але йому не дали – це вже все залишиться лише в розмовах Богословської та інших балакучих "регіоналів" – пустомель.

Читати далі...

Як стало відомо із ЗМІ, Кабінет міністрів має намір ухвалити постанову, згідно з якою компенсації по знецінених вкладах в Ощадбанку СРСР зможуть видаватися через мережу "Укрпошти".

Практика видачі пенсій листоношами збереглася у нас з радянських часів. Але в останні роки непоодинокими були випадки нападів грабіжників на листонош, що розносять пенсії. От я і думаю, якщо вже грабіжники будуть знати, що листоноші окрім пенсій ще і по тисячу гривень розносять пенсіонерам, то тоді вже раджу нашим доблесним правоохоронцям використовувати цих листонош у якості приманки і хапати грабіжників, що здійснюватимуть свої напади на них. Я не знаю, що там в цьому випадку буде з грошима та зі здоров'ям цих листонош, а от певну кількість грабіжників наші міліціонери мабуть зможуть схопити, покращивши результати своєї не дуже ефективної діяльності.

Міністру внутрішніх справ та Голови Служби безпеки України Юрію Луценку та Валентину Наливайченку

Шановні Юрію Віталійовичу та Валентине Олександровичу!

З повідомлень ЗМІ (http://obozrevatel.com/news/2008/1/12/210563.htm) стало відомо про новий злочин скінхедів у місті Києві. Діяльність скінхедів в Києві стає все більш агресивною та безкарною і це не є секретом для представників ваших відомств. Більше того це стає можливим саме в результаті бездіяльності ваших підлеглих.

Українці відрізняються своє терпимістю та доброзичливістю до людей інших рас та віросповідань. Тим більш не припустимою стає атмосфера безкарної злочинної діяльності скінхедів у Києві. Демократична держава не має права просто спостерігати за діяльністю таких угруповань. Суспільству не відомо про жодний судовий процес в Києві, на якому були б засуджені скінхеди. При цьому фактів насильства проти громадян країн Африки, Азії, Близького та Середнього Сходу стає все більше.

Я, і впевнений, що абсолютна більшість громадян України, категорично вимагає від МВС та СБУ дій спрямованих на ліквідацію цих угруповань та судового покарання скінхедів. Потрібно не тільки активні дії Ваших підлеглих по встановленню усіх членів цих угруповань, місць їх зборів, але і притягнення їх до кримінальної та адміністративної відповідальності. Очевидними є також необхідність змін до кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності не тільки за самі по собі факти насильства на расовому підґрунті, але за сам факт участі у зборах скинхедів, за розповсюдження та зберігання літератури, в якій пропагується расова та релігійна нетерпимість.

Агресивна знахабніла діяльність скинхедів в Україні є ганьбою державі, українському суспільству, це ганьба особисто кожному з Вас.

Звернення до Міністра фінансів України Пинзеника В.М.

Шановний Вікторе Михайловичу, пожалійте людей похилого віку!

Я, як і обіцяв, не збираюсь коментувати дії уряду протягом ста днів, але в той же час не можу без болі читати повідомлення з різних міст України про величезні черги людей похилого віку біля відділень Ощадбанку, які є форменим знущанням над ними. Складання реєстру вкладників ощадбанку колишнього СРСР організовано вкрай бездарно.

Вікторе Михайловичу, пожалійте людей похилого віку, дайте доручення керівництву Ощадбанку терміново зробити банально прості речі.

По-перше, необхідно встановити процедуру обслуговування цих вкладників відповідно до графіку, згідно з яким, наприклад, в понеділок мають прийти ті, чиї прізвища починаються на літери від "а" до "е", у вівторок – від "є" до "л" і так далі; по-друге, необхідно в кожному відділені визначити чисельність осіб, яких вони можуть обслужити протягом одного дня, і на основі цього встановіть процедуру запису, у тому числі і в телефонному режимі, цих вкладників на певну половину дня, протягом якого вони зможуть прийти на звірку даних щодо своїх вкладів. Все це зможе суттєво зменшити розміри цих абсурдних черг та дозволить припинити знущання над людьми.