Такого нахабні забудовники Жовтневої лікарні ще відчували на своїй шкурі. Під охороною "прикормленої" міліції Печерського РВВС і найманих приватних охоронців, за підтримки важкої будівельної техніки, з надійним "дахом" у фракції БЮТ в парламенті, ТОВ "Житлобуд" хазяйнувало на території однієї з найстаріших та найславетніших київських лікарень, як у себе вдома.
Але міліцію, охоронців і забудовників теж можна перемогти, коли закон і мораль на твоєму боці.
На фото видно, як у 5 метрах від корпусу з операційними, реанімацією та палатами хворих вони хотіли будувати багатоповерховий житловий будинок. Місцевих жителів, які намагались протестувати, просто били, протести лікарів – ігнорували. Чиновники зберігали оплачену пасивність. З громадських організації лише КУПР оголосив безстрокову акцію протесту проти будівництва (його активістів навіть затримували), політикам до лікарні не було справи.
Вперед з трупами!
16 березня ми, активісти громадської ініціативи "Збережемо старий Київ", які раніше успішно захищали від незаконної забудови Пейзажну алею, вирішили провести акцію протесту проти будівництва у Жовтневій.
О першій дня ми, одягнуті у протигази та "противочумні" костюми, прийшли до місця будівництва на Шовковичній, несучи на носилках імпровізовані "трупи".
На місці вже зібрались місцеві жителі, які вже прикрасили обстановку гаслами, направленими проти будівництва та його ініціатора – Івана Куровського, депутата Верховної Ради, який до обрання у парламент за списками Блоку Юлії Тимошенко був керівником компанії "Житло-Буд".
Ми перегородили вулицю Шовковичну живим щитом, тримаючи плакат "Обережно! Сибірська виразка!". За свідченнями академіка Вадима Березовського, місце майбутнього будинку – вірогідно, братська могила померлих від сибірської виразки (вісімнадцяте століття).
"Збережемо старий Київ". Перша кров.
Міліція прореагувала миттєво. Ми навіть не встигли прив'язати трос, на якому мали розтягнути плакат, як замначальника Печерського РВВС Соцький дав команду нас "пакувати", Команду він віддавав стоячи між двома "трупами". З автобуса з темними шибками, який стояв на території лікарні, вийшло чоловік 25 міліціонерів патрульно-постовї служби.
Трос став у великій пригоді. Ми стояли ланцюгом і тримались за мотузку, і міліція була змушена спочатку відтіснити нас усіх до перил, а потім по одному віддирати від тросу і намагатись запихати в міліцейський уазик. Тут вже "на повну" включились місцеві жителі та почали відбивати нас у міліції. СПАСИБІ ВАМ! Свою руку приклала і відомий адвокат Тетяна Монтян, яка під час штурханини давала міліціонерам короткі, але змістовні вербальні характеристики, за що їй окрема дяка.
Не втримаюсь і запощу фото моїх улюблених черевиків (біля тросу, за фото подяка странніку)
Мені, не пускаючи канату, вдалося прорватися до бобіка, де пакували колег, і почати заважати процесу. Проблемою "правоохоронців" було те, що в уазик фізично було неможливо втиснути необхідну кількість людей, які щосили опиралися. Ледь у бобику опинялися двоє людей, як третього вже було не запхнути – це чимдуж заважали зробити вже "запаковані". Утворилася жива черга зі затриманих, які чіплялися один за одного і у бобик залазити категорично не хотіли.
Користуючись чисельною перевагою над активними протестуючими, міліція вдалася до нової тактики – розпорошити сили противника. Нас почали розтягати у різні сторони по одному. Натовп був дуже тісний, тому і це було непросто. Мене нарешті відірвали від тросу, збили з ніг, і потягнули в сторону поклали обличчями донизу на легкове авто.
Ліричний відступ. Я вдячний рядовим міліціонерам – вони, я впевнений, на нашому боці, але вимушені виконувати накази. Працювали без особливої злоби, майже не били. Поки мене тягли, в мене випав мобільний, але один із міліціонерів мені потім його віддав.
А от пана Соцького, треба притягнути до відповідальності за перевищення службових повноважень. Ось фото цієї людини у погонах.
Одного з моїх колег, журналіста Андрія Манчука, Соцький вдарив головою об уазик – мабуть, щоб той швидше залазив. Потім ще й пошкодив йому хребта задніми дверцятами бобіка. На щастя, перелому немає, але є підозра на зміщення диску, а також лікарі діагностували струс мозку.
"Б...ть, тут же Москаль"
Силове змагання з міліцією продовжувалося, активісти переходили з рук в руки. Як тільки хтось виривався, то зразу починав захищати інших, його знову скручували і так далі. У момент, коли майже всі звільнилися (крім мене і ще декількох), з'явився Генадій Москаль, тіньовий глава МВС, і розпорядився всіх відпустити, а міліцейському "шоблу"- забиратися геть.
Характерно, що перед цим Москаля теж ледь не затримали. Радник Луценка був у цивільному, і спочатку міліціонери навіть намагались його відтягнути, щоб не заважав. На це він відповів потоком таких виразів, які у всіх розвіяли сумніви, що перед ними – високопоставлений чин з МВС.
"Б...ть, тут же Москаль", – все, що зміг сказати телефоном своїм далеким замовникам пан Соцький. Радник Луценка, який, за неофіційно інформацією, реально керує МВС, зіграв на камеру "доброго слідчого", і зупинив занадто енергійних захисників бізнесу депутата Куровського. Ну, і це добре...
Ми виграли цей тайм, міліція відступила.
Обрізання паркану
Деякий час я присвятив допомозі Манчуку, який не міг ходити від струсу мозку. Нарешті, коли його забрала швидка, ми пішли і очистили паркан саду ім. Богомольця від будівельних щитів, що їх туди безпідставно прикрутили горе-будівельники. (Сад Богомольця – національна пам'ятка, будівельники ж вирішили використати його споруди, не бажаючи будувати власну огорожу.)
Варто було обрізати той дріт, який забудовники незаконно намотали на паркан парку, як ніщо вже не тримало секції огорожі, і вони зі свистом шугали вниз.
Щити летіли вниз красиво, ставлячи гучну крапку в недільному протесті проти беззаконного будівництва (за фото нижче подяка странніку, тут його фоторепортаж).
Це була "невинна і наївна помста", як казав Тарас Шевченко, помста за Андрія Манчука, і за академіка Вадима Березовського, який три тижні пролежав у лікарні після спілкування з охоронцями компанії Куровського, і за всіх інших, що постраждали від бандитських дій забудовників.
Прикінцеві звернення:)
Забудовнику
ВельмиНЕшановний забудовник, ми не зупинимося, ми тільки починаємо. Дух і буква закону на нашому боці, попереду – весна і літо, весела і енергійна пора. Будинку на території лікарні не буде, як не буде і будинку на Пейзажній алеї. Ідіть звідти, зекономте свої улюблені гроші.
Юлії Тимошенко
Вгамуйте, будь ласка, свого депутата. Скажіть йому не будувати на чумних могильниках, поясніть, що це шкідливо для здоров'я і неприбутково. Інакше виходить, що ви його покриваєте.
Покупцям квартир
Подумайте, чи варто купувати квартири у компанії "Житло-буд". Ви впевнені, що під їх будинками немає якоїсь зарази? Ви впевнені, що якщо забудовник проявляє таку зневагу до правових та будівельних норм, то він по-іншому ставиться до питань якості житла та безпеки мешканців?
Киянам і не-киянам
У вирішенні своїх проблем покладайтесь лише на себе. Там, наверху, немає добрих царів, яким тільки треба "розкрити очі", і вони "розберуться". Громадяни можуть розраховувати лише на свою ПРЯМУ ДІЮ. Чи на вулиці, чи в судах, чи будь-де. Не покладайтесь на чиновників і політиків – вони, скоріше за все, вас зрадять. Подавайте позови, скарги, виходьте на вулиці, дійте)
Ще – читайте репортаж Артема Чапая на Інфопорні – http://infoporn.org.ua/2008/03/16/akciya_zhovtneva/
тут – репортаж Ромашки
І ще багато є на блозі комьюніті "Збережи старий Київ"
ПС
А ось наш трофей (вибачайте, панове міліція)
