Олекса Влизько – дід банкіра Морозова (ВІРШІ)
З приємністю дізнався, що один із моїх улюблених поетів 20-их років Олекса Влизько – двоюрідний дід колишнього нардепа від "НУ" Олександра Морозова. Морозов – один із небагатьох адекватних політиків, і його згадка про видатного предка, можливо, змусить зацікавитися Влизьком інших любителів гарної літератури.
Влизько разом із Майком Йогансеном і Миколою Бажаном – генії слова, як на мене. Пропоную читачам "УП" власний топ-7)) віршів Олекси.
"Сарказм" - шикарний вірш про замріяних націоналістів, які ностальгують за ділами прадідів великих, а самі конструктивом похвалитися не можуть.
САРКАЗМ
І знов романтикою плине
в юнацькі очі
синя мла,
мов репродукція з картини
середньовічного хахла,
коли чубатими ходили,
в Чигирині ножі святили,
і не пізнавши, -
ворог? -
брат? -
свій глузд горілкою топили,
палили все,
"жидів" лупили
і кров'ю юшили
з гармат,
а потім вщухли...
і таки
зросли онуки, -
жалю мало, -
стошароварні
шаповали, -
своєї неньки
сопляки,
що прогулялись "у народі"
сумними збірками пародій
на міць
дідівської руки.
1927
"Інструкція" – гімн епосі в бадьорому індустріальному стилі.
ІНСТРУКЦІЯ
Крикну так,
щоб з серця,
кров'ю харкнувши
на губах,
епоха запеклась. -
Годі!
Досить
над рядками аркушів
ти,
гаряча,
крапала й лилась!
Не тебе
на риму:
труби -
губи -
садовити,
як
в іконний кут!
Не для того
ми зійшлись
докупи,
щоб
твій розмах
лірикою схуд!
Всі слова -
брехня
пустих літаній,
не про соціальність, -
про едем!
Знаєте,
товаришу,
що статистичні дані
є
найепохальніша
з поем!
1929
"Балада про контрабанду" – Влизько (як і Йогансен чи Смолич) був фанатом морської романтики, і всіляко використовував моряцьку лексику Херсонщини. У цьому вірші термін "горцєй" (іноді "орцій") означає "тримати проти вітру".
БАЛАДА ПРО КОНТРАБАНДУ
Повниться море дзвоном бинд...
- Хлопці!
- Вітрила на фордевінд!
- Носа на хвилю!
- Держи горцєй!...
- Не доведи господь гостей!...
Море – не море, – регіт банд...
Повно в шаланді контрабанд...
- Не доведи господь гостей!...
- Тихше, братішки! -
- Держи горцєй!...
Перець.
Шафранка.
Листя мирт.
Кружево з Брюсселя.
Золото.
Спирт...
- Не доведи господь гостей!...
- Цить, Пандопуло!
- Держи горцєй!...
- Вже проминули?!
- Ні?!
...Удар!
Кинув прожектор
в холод,
в жар!
- Не дддоведи-и господь горцєй!...
- Бісів сину!... -
- Держи горцєй!...
Стріл...
Блискавиця...
- В море!
- Шквар!!
Стріл...
Кров...
Труп...
Мар...
- Ба...тько... ві там пере... кажи...
- Чорт тобі в руль!
- В море держи!!!
- В мо! -
о! -
о! -
ре!...
Бита шаланда...
Кров...
Труп...
Життя
продається
за руб!!!
1930
"Балада колоніальних вправ з англійської мови" - ще одна з багатьох балад Влизька. Про антибританський пафос говорити зараз не будемо, краще звернути увагу на прикольну трансляцію англійської фонетики.
БАЛАДА КОЛОНІАЛЬНИХ ВПРАВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Високий інглез ватажка юрби, брата спитав мого:
- Гуер ду ю уант ту го?
Брат мій сказав, ватажок юрби: – Ми підем до вільних гір, -
зис ис нот фар фром гір!
Інглез сказав: – Гаразд! – Проходьте! – Ви хочете волі? – Гуд!
Тільки ідіть стороною, бо моя плантація тут!
Феруил май фринд, ватажку юрби, ідіть усі, але, -
ми наставим гармати на гори і буде вам дуже зле! -
Бо не хочете ви працювати, бо собаки ви й ледарі! -
Мусимо вжити заходів, – ай им уері сорі!
Інглез пішов. Мовчала юрба. Але брат мій сказав: – Ого! -
Гив ю стіл павдер ін юр павдер горн?!
1927
"Організація наступу" – це третя частина недописаної поеми "Матеріали до епопеї" про Січневе повстання на "Арсеналі". Прошу вас відкинути ідеологічні вподобання і звернути натомість увагу на чудовий ритм і рими штибу "січ на – січня" або "колії – полі і"))
ОРГАНІЗАЦІЯ НАСТУПУ
Центральна рада сперлася
на гайдамацьку січ, на
наявність
куркулячого активу,
і райком, -
усе,
що в муці скупчилось, -
17 січня
рвонув
на змовклу колію
стривоженим гудком.
Прибоєм ніг проходили
до другої години,
як море,
на обору
залізничних майстернь
і мітингом обурення
затвердили:
іти на
свавілля куркуляччини
зі зброєю!...
І в день
той самий,
після мітингу
усі рішучі друзі
повстання
готуватися до бою почали.
Ремонтували панцирник.
Озброювали блузи.
Розвідку штаб налагодив
і вислав патрулі.
Залізний вузол
колії
ряснів бойовиками, -
на жужеличнім полі і
в околишніх місцях.
Ходили нишком -
групами...
В глухий, одутлий камінь
дубів завод
під трубами,
обдертий,
мов кістяк...
...Росли години
острахом,
щоб раптом
обірвати
набряклу тишу
пострілом...
...І, збігавши
в клозет,
пірнув
за скельця
з совами
в гарячці
обиватель, -
з дружиною,
з газетами
і кавою-глясе...
А в штабі директорії
й Полтавського загону
гримів наказ:
- Контрнаступом з Кадетського!...
А це
не жарт...
І сотник лаявся
в мембрану телефону,
і сіпався
невиспаний
бабусин офіцер...
...У бога і Валуєва
полковник матюкався,
за звичкою,
хапаючи
петельки піджака...
...Концентром
полк Грушевського
згорнувся обіч пакгаузів
вокзалу,
засипаючи
з руками на курках...
...
"Сам" – вірш, написаний прозою в камері і переданий на волю під виглядом листа до матері незадовго до розстрілу. Мурашки по шкірі, особливо від фрази "Вітром наскрізним проносить Жовтень в вічність і мене".
САМ
"...Все. І згода, і незгода – Звісно діалектика. "Діалектика природи", Наче та електрика: Світить вгору, кида в прірву. Куди хочу, туди йду. Друг чи ворог. В вир із виру (В Карла Маркса на виду). Є любов, є й нарікання. Вже й образа майорить... Крізь коротке замикання Чийсь плювок не згас, горить! Не з молитви ж на амвоні Розіллюсь в підхалімаж. В усі дзвони земля дзвонить комунізмом – страшно аж. То і так все ясно, досить. Голод? Холод? Промайне... Вітром наскрізним проносить Жовтень в вічність і мене. Так скажу, мені здавалось, То і вільний буду, факт. Проте змовчав, обірвалось серце, подалось в інфаркт. Хтось сказав... а я "гуляю", Де мені до каяття? Як "покірний", то й петляю поміж смертю і життям..."
1934
"Плакат одлиги" – найулюбленіший вірш, повний позитиву і радості від кожного дня. Останні 15 рядків схожі на фірмову життєлюбну іронію Сергія Жадана)) А фраза "Вашу руку, товаришу ряст!" є, імхо, однією з найгеніальніших в укрліт ХХ-го сторіччя.
ПЛЯКАТ ОДЛИГИ
І дзвенить
золоте цебро,
і стремить
золотий Дніпро.
І однаково сонце б'є
у чужі серця
і моє.
І страшенно багато підстав
написати
всім
листа
про загальновідоме,
про те,
що під сонцем
невпино росте
вся країна
й зіницями дня
примружується, як кошеня...
Заєць зоряний
шлях перетнув,
повернув
у кущі
і заснув.
Знову в патоці
вечір зника,
знову в патосі
пристрасть губ
і по м'язах
суне снага
соку
в земний
вагітний пуп.
Заряснів пагінцями граб -
лине в листя
срібляний крап.
Заряснів пагінцями дуб -
у твоєму й моєму саду.
Набухають квітки.
Гаразд!
Вашу руку,
товаришу ряст! -
Я признаю
без жодних вагань
навіть курського солов'я,
коли він
сантиментам пань
потурати не буде в гаях!...
Одинадцята весна -
це Дніпрельстан!
Одинадцята весна -
це Шатурбуд!
Одинадцята весна, -
як праця проста! -
Одинадцята весна -
про троянди забудь!
Одинадцята весна -
новий трамвай!
Одинадцята весна -
новий паротяг!
Одинадцята весна -
май!
Одинадцята весна -
стяг!...
Сміється сонцем цех
і зводиться тюпцем
повз усміхи майстрів -
зайчиком над пасом -
п'яненький перун.
Факти беру:
десь в обріях
його найголовніша база.
Туманом од яруг
летить блакитний рух.
Можна ствердити, що сонце
покотилось до Африк.
Аксіома проста:
міжнародний стан.
Треба ж,
щоб погрілись
і ми і кафри!...
Хай дзвенить
золоте цебро,
і стремить
золотий Дніпро!
Хай однаково сонце б'є
у чужі серця
і моє!
Так страшенно багато підстав
написати
всім
листа
про загальновідоме,
про те,
що країна
невпинно росте
і під сонцем
зіницями дня
примружується, як кошеня!
1928
Більше віршів Олекси Влизька можна почитати тут
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
