Депутати відпрацювали в залі засідань лише 56 днів за весь рік
Уявіть, ви самі вирішуєте скільки днів вам працювати у місяць, за умови, що зарплату платять у будь-якому разі за весь місяць. Скільки днів би ви працювали? Народні депутати вирішили, що можуть ходити на роботу лише один раз на тиждень та й те, на одну годинку.
Робочий день у парламенті починається о 10:00 ранку. Об 11:20 був завершений цього року останній робочий день депутатів в залі засідань. Отже, він тривав 1 годину і 20 хвилин.
Загалом, старий і новий склад парламенту пропрацював за останній місяць (грудень) у сесійній залі всього 5 днів, більшість з яких виявилася неповними робочими. Це мало чи багато?
Для порівняння. Колеги нинішніх законотворців, які працювали у Верховній Раді десять років тому, у 2002 році, за один місяць, той самий грудень, відпрацювали 12 днів у залі засідань. Причому, усі ці дні тривав повний робочий день. Проходило за один день по два засідання – до обіду і після обіду. В окремі дні ще додатково були парламентські слухання.
Я підрахував, всього за 2012 рік народні депутати (старий і новий склад разом) працювали у сесійному залі 56 днів!!!! Всього два дні на місяць вони ходили в парламент у жовтні і листопаді. У вересні – три дні, а весь серпень був для них вихідним. Напружений робочий графік депутатів можна подивитись в табличці
На їхньому сайті підрахували, скільки саме часу працювали депутати за два останні роки, вийшло 7 годин 25 хвилин ЩОДНЯ. Тут ще врахований час на роботу у комітетах, але не взяті до уваги зустрічі з виборцями (які вони проводять регулярно).
А скільки ж наші депутати провели часу у своїх комітетах? В середньому відбувалося 2 засідання комітету за місяць. Отже, це додаткових 22 робочих дні. Але, за підрахунками руху "Чесно", багато депутатів не ходило на значну частину засідань комітетів. Прогульників у попередньому складі парламенту виявилося 160. Ось їхні прізвища.
Мені запам'ятався останній робочий день депутатів у сесійному залі цього року. Спочатку народним депутатам подарували книгу "Україна: адміністративно – територіальний устрій".
Для них поставили відразу 3 ялинки: дві менші – у сесійній залі, а одну велику – в кулуарах.
Враховуючи, що саме засідання тривало 1 годину і 20 хвилин – ялинки встановили для депутатів лише на цей час у цьому році.
А як депутати планують працювати наступного місяця? Наприклад, з 2 по 4 січня – у них зустрічі з виборцями. Ви в це вірите? Тоді ви можете перевірити, як саме працюють депутати і прийти 2 січня до їхніх приймалень. 8 січня (наступного дня після Різдва) вони мають працювати у комітетах, 10 та 11 січня – пленарні засідання. Далі у них планується 25 днів ВИХІДНИХ і наступне засідання планується 5 лютого.
Чому не знайшлися серед депутатів ті, які виступили б проти такої млявої роботи парламенту, в той час, коли в країні криза? Нехай би закликав працювати більше керівник фракції регіоналів Єфремов (бо почесний голова регіоналів Віктор Янукович почав бідкатися на кризу і закликати про економію) чи комуніст Петро Симоненко адже, "Слава праці!" лозунг радянських комуністів, від яких почалася історія самого Симоненка. Мовчать і представники опозиції – їхній очільник Яценюк, керівники фракцій Віталій Кличко та Олег Тягнибок. Усі вони обіцяли змінити роботу парламенту на більш продуктивну. Так, всі в курсі, що у парламенті – бізнесмени, колишні і нинішні члени уряду і просто дуже зайняті, заклопотані люди. І опозиція і влада радо погодилися працювати одну годину на день в грудні і кілька днів у січні.
Тим часом, кожного року на роботу депутатів з бюджету країни йде близько 1 мільярда гривень. У 2012 році – ця сума сягала 869 мільйонів гривень. Такому графіку роботи депутатів, крім них самих може радіти хіба що їдальна ВР, яка працює рівно стільки ж, скільки й парламентарі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
