14 лютого 2017, 10:18
Кандидати до Верховного суду та їхній шлейф
16 лютого 2017 року відбудеться тестування претендентів на найвищу суддівську посаду – суддів нового Верховного Суду. Замість нинішнього Верховного суду України та ще трьох вищих судів з'явиться один – Верховний Суд уже без слова Україна наприкінці. Усі охочі потрапити до нового Верховного Суду пройдуть конкурс від вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це стосується і нинішніх суддів Верховного Суду України, які мають проходити конкурс на загальних підставах. З 200 місць на посаду суддів нового Верховного Суду оголошений конкурс на перші 120 місць.
Чому важливий цей конкурс?
Нова реформа-наслідок революції гідності, коли суди часто були інструментом в руках влади. Її головна мета – обрати незалежних суддів та оновити суддівський корпус,розповідає Роман КУЙБІДА, член Громадської ради доброчесності, представник Центру політико-правових реформ.
Непрозорі умови конкурсу
Вища кваліфікаційна комісія не визначила прохідний бал на іспитах для кандидатів до Верховного Суду. Про це йдеться у матеріалі СХЕМИ, спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший.
Схоже, цей мінімальний прохідний бал члени комісії схильні затвердити уже після іспитів.
Але ще більше питань виникає через те, що комісія не оголошує до початку конкурсу, який саме метод вона буде використовувати для визначення прохідного балу після іспитів. Постають питання до відкритості та справедливості такого конкурсу, а ще до відповідальності до роботи членів вищої кваліфікаційної комісії.
Інформація про кандидатів, якою володіє комісія сьогодні – закрита.
Про кожного претендента на посаду судді до комісії надходить інформації з різних органів, серед яких НАБ. Формуються досьє кандидатів, які мають бути оприлюднені відповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів" на сайті комісії. Але їх там немає. В комісії не виключають, що досьє викладуть на сайт лише через кілька місяців, тобто, уже після того, як оберуть перших 120 суддів нового Верховного Суду. У вищій кваліфікаційній комісії пояснюють відсутність досьє на сайті, зокрема і тим, що закон не вимагає чітких термінів оприлюднення досьє кандидатів на сайті.
Ухвалення рішень у відпустці
Суддя Верховного Суду Олександр Волков ухвалював судові рішення, перебуваючи у відпустці. Так, судове рішення Олександра Волкова можна знайти за 28 жовтня 2015 року.
Хоча, цього дня він перебував в офіційній відпустці, за інформацією наданою апаратом Верховного Суду України. Сам суддя розповів "Схемам", що вийшов попрацювати у день відпустки: "Був на роботі, а не десь. Це не підробка. Це не фальсифікація. Права тут нічиї не порушені. А те, що з відпустки вийшов, ну шо, ну скільки ж можна у відпустці сидіть. Я взагалі частенько, те, що відпустка числиться, але працюю". Суддя Волков відомий тим, що поновився на посаді судді Верховного суду України завдяки рішенню Європейського суду з прав людини. Одна із підстав, на яку звернув увагу цей суд, було неперсональне голосування депутатами за його відставку.
Нагадаю, у 2015 році прокуратура Києва провела обшук в іншому суді – Окружному адміністративному суді Києва саме для пошуку доказів того, що судді ухвалювали рішення, перебуваючи за кордоном. Очільник цього суду Павло Вовк, каже, цю справу прокуратура Києва вже закрила: "Всі справи були закриті".
Поїздки за кордон
Голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк – претендент на посаду судді Верховного суду. Він не виключає, що міг літати у 2013 році з суддею Одеського окружного адміністративного суду Олексієм Колесниченком на чартері до Тромсе (Норвегія): "Якщо така подорож була... Тому що я, в принципі, люблю подорожувати, подорожую економом. Тому, якщо така подорож була, то означає, що на цей чартер був куплений мною білет і не за великі гроші. Я не пам'ятаю, що було у 2013 році, такі мєлочі. Але точно я за це не платив великих грошей".
За інформацією, що була отримана Вищою кваліфікаційною комісією від правоохоронних органів, літак, на якому літав очільник суду, – Bombardier Learjet 60. Це невеликий комфортабельний літак, що вміщує до 8 пасажирів. Також журналісти "Схем" запитали в компанії, яка організовує чартерні авіаперельоти, чи можна купити квиток на такий літак, розрахований на 7-9 пасажирів. "Квиток на чартерний рейс – це квиток завчасно викуплений, якого немає в загальній системі бронювання і на сайтах компанії, але які передбачені для туристичних подорожей. Відповідно, там передбачено економ-клас. Тому варто очікувати, що з вами будуть летіти не 8 людей, а 100-130", – повідомили журналістам в авіакомпанії, що займається чартерними перевезеннями.
За даними з офіційних декларацій, за весь 2013 рік суддя Павло Вовк заробив близько 230 тисяч гривень. У 2014 його дохід склав майже 250 тисяч гривень. У 2015 році – 227 тисяч гривень.
Кандидат Олександр Закропивний
Олександр Закропивний, суддя вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив, що саме він був один із тих, хто залишив чинним рішення Подільського районного суду Києва про зобов'язання "5 каналу" і його журналістки Ольги Сницарчук виплатити 20 тис. грн депутатові від НУ-НС Юрію Буту, як відшкодування морального збитку.
"Да, була така справа. У апеляції... рішення було ухвалено, і переглянуто. Справа була закрита у зв'язку з нововиявленими обставинами. Позивач відмовився від своїх вимог
– Але до того, як позивач відмовився, ви ухвалили таке рішення? (журналіст)
- Була залишена без змін перша інстанція.
- А чому?
- Так колегія вирішила"
У жовтні 2010 року журналісти вимагали від Вищої ради юстиції ініціювати звільнення судді Олександра Закропивного.
Кандидат Микола Олексієнко
Микола Олексієнко, суддя вищого адміністративного суду України підтвердив, що його донька працює у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у відділі по роботі з кандидатами на посаду судді.
Суддя заперечив про будь який потенційний вплив щодо нього як кандидата на посаду судді Верховного Суду чи конфлікт інтересів у зв'язку з цією обставиною: "Вона (донька) не входить в склад комісії. Вона клерк"
Кандидат Євгенія Усенко
У січні цього року суддя вищого адміністративного суду України Євгенія Усенко, теж кандидат на посаду судді до нового Верховного Суду заборонила зйомку програмі СХЕМИ під час розгляду позову Оксани Царевич до вищої ради юстиції.
Пояснення – проти відеозйомок заперечував представник у суді Оксани Царевич (Оксана Царевич була звільнена вищою радою юстиції торік з посади судді Печерського суду через порушення присяги)
Водночас, юристи Центру демократії та верховенства права звертають увагу на той факт, що новий закон "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що згоди на знімання не потрібно. На їхню думку, норма є новою і саме цією нормою мають керуватися судді. Водночас, суддя ухвалюючи рішення про заборону фільмування взагалі не згадала, що закон "Про судоустрій і статус суддів" насправді дозволяє проводити таку зйомку.
Кандидат Мальвіна Данилова
Документи на конкурс до Верховного суду подала і суддя Вищого господарського суду Мальвіна Данилова. У листопаді 2016 року ЗМІ повідомляли, про викрадення у неї півмільйона доларів. Суддю Мальвіну Данилову та її бойфренда зв'язали двоє озброєних чоловіків. Сусіди кажуть, винесли близько півмільйона доларів, травматичний пістолет та рушницю. Згодом з'ясувалося, у судді немає в декларації ані таких грошей, ані будинку, в якому відбулося пограбування. Журналіст намагався детальніше розпитати про пограбування, але суддя відмовилася говорити, лише сказала: "У вас є докази, що це моє майно?".
Кандидат Юрій Рецебуринський
Ще один кандидат до Верховного суду – суддя Вищого адміністративного суду України Юрій Рецебуринський. Цей суддя у 2010 році ухвалював рішення, де однією зі сторін була Партія регіонів. Водночас донька судді Вероніка Рецебуринська була помічницею депутата від Партії регіонів Артема Пшонки, відповідно до інформації сайту "Посіпаки". Артем Пшонка – син Віктора Пшонки, який був генпрокурором за президента Віктора Януковича. Сам суддя каже, що не пам'ятає, щоб розглядав справи за участю представників Партії регіонів: "Можливо, я не спростовую, що не розглядав. Тут питання в тому, коли вона була помічником. Можливо, у 2010 році і була. Я не вбачаю у цьому конфлікту інтересів".
Кандидат Ольга Ступак
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ створили за президента Віктора Януковича. Одним із заступників голови цього суду був рідний брат тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки Микола Пшонка. Так, саме у Миколи Пшонки інша суддя цього суду Ольга Ступак, придбала земельну ділянку. За інформацією інтернет-видання "Наші гроші", за нижчою від ринкової вартості ціною – 149 тисяч гривень.
"Придбала. Правда. Чиста правда. Там, ви знаєте, у цьому кооперативі "Десенка", там багато суддів. Запропонували, звісно, що ми знайомі (з Миколою Пшонкою – ред.), разом працювали. Він же був заступником у нашому суді. Запропонували. Мене влаштувала ціна. Придбала у Миколи Павловича земельну ділянку", – підтверджує суддя. А на запитання про ціну суддя апелює до різниці в курсах валют у різні роки: "Ну, якщо уважно подивитись, то я її придбала в 2014 році, а стаття ця з'явилась у 2016 році, де дійсно вони взяли ціну на 2016 рік і відповідно по курсу на 2016 рік. За таку ціну, я сумніваюсь, що хтось би зараз придбав ці земельні ділянки. Не 800 тисяч гривень, як це пишуть станом на 2016 рік і по нібито тій ціні, яку десь в інтернеті по оголошені".
Кандидат Артем Маляренко
Серед кандидатів до Верховного суду є й судді із родинними суддівськими зв'язками. Наприклад, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Артем Маляренко. Його батько Василь Маляренко раніше був головою Верховного суду України: "Він надихнув, сказав, що це дуже поважна професія. Закінчуй ВНЗ і йди".
Суддя Вищого господарського суду Борис Грек – також його родич.
"Моєї сестри чоловік працює у Вищому господарському суді суддею", – додає Артем Маляренко, але зауважує, що ніколи їхні справи не перетиналися, тож конфлікту інтересів не може бути.
Кандидат Тетяна Франтовська
Запитання, яке може поставити Вища кваліфікаційна комісія до претендентів на високу посаду – щодо квартири, які були надані суддям як службові, але згодом були приватизовані. "Схеми" звернулися із запитанням до судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Тетяни Франтовської, яка у 2015 році приватизувала службову квартиру за 15 гривень.
"Службова квартира тоді була переоформлена, на баланс передана, і тоді нам дали змогу приватизувати цю квартиру. Ті квартири, які нам виділили, є рішення ради, де нам дозволили приватизувати ці квартири і вивели їх із службових", – пояснила вона. Однак не змогла уточнити, рішенням якої саме ради було дозволено приватизацію.
Кандидат Артур Ємельянов
Вища кваліфікаційна комісія призупинила участь Артура Ємельянова у конкурсі до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження щодо нього. Він озвучив намір оскаржити це рішення в суді.
"Схеми" раніше показували, що родина Артура Ємельянова була бізнес-партнером нинішнього члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, який нині також під слідством – за вимагання хабаря у півмільйона доларів.
Дружина судді Ємельянова була засновником фірми "Перша академія розвитку", яка за Януковича була співвласником "Оздоровчого центру "Сесіль" разом із компанією Павла Гречківського з кінця 2012 року.
"Я уже відповідав на це запитання. В якийсь момент 2014-го чи 2013 року – я не знаю – вона (дружина – ред.) дійсно була співзасновником, а потім вона продала свою частку", – прокоментував суддя запитання щодо ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль".
Господарський суд Києва розглянув низку справ щодо фірми "Сесіль" у 2011 році – саме в той час, коли цей суд очолював Артур Ємельянов. Згодом уже Господарський апеляційний суд Києва розглядав справу щодо "Сесіль" у квітні 2012 року. Це через місяць після того, як цей суд очолив Ємельянов. А уже 17 грудня 2012 року фірма дружини судді Ємельянова – "Перша академія розвитку" – стала співвласницею компанії "Сесіль".
Сергій Андрушко,
Інформація зібрана у рамках підготовки телепрограми "Схеми" та моніторингу конкурсу на посади суддів Верховного Суду Рухом Чесно
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
