ЗАПОРІЖЖЯ КРИМІНАЛЬНЕ: ЗАМІСТЬ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ – "СМОТРЯЩІЄ"
Вперше про існування паралельного офіційній владі неформального владного інституту тіньових уповноважених наглядачів над територіями у статусі "смотрящіх" журналісти довідалися ще всередині 2010 року. Тоді мова йшла про дві області – Одеську та Запорізьку, які згідно кулуарних тіньових домовленостей на найвищому політичному рівні, були віддані під покровительство народного депутата від фракції Партії Регіонів у ВР Юрія Іванющенка та його бізнес-партнерів. Це неформальне кураторство полягало не тільки у контролі над основними фінансовими потоками та бізнес-схемами на ввірених територіях, але і у доволі суттєвому впливові на місцеві силові та правоохоронні структури, зокрема, обласні УВС, прокуратури, податкові інспекції тощо. Саме в інтересах своїх найвищих покровителів уповноважені "смотрящіє" руками підконтрольних силовиків "кошмарили" беззахисних комерсантів, відбираючи долю у бізнесі. Коли ті, хто має боротися із бандитами, йдуть до них на службу, то увесь інший кримінальний світ дуже чітко це відчуває і починає дедалі частіше заходити за червоні прапорці: вбивати, красти, і грабувати із подвійним зухвальством. Ще б пак при владі – свої ж! Якщо їм можна, то чому нам не можна? Чим все це завершилося в Одесі восени минулого року – відомо всім. В Одесі ще довго пам'ятатимуть кількагодинну війну у центрі міста із бандою Аслана Дікаєва. Цікаво, що після цієї ганьби начальника обласного УВС генерал-майора Яцкова звільнили аж під кінець року. У Запоріжжі почало гриміти вже влітку 2010 року – підрив Свято-Покровського храму, за який судять, схоже, невинних паламарів, став першим вибухом у дедалі гучнішій кримінальній канонаді. Потім були: підрив пам'ятника Сталіну, вибух у супермаркеті "Сільпо", самопідрив кілера російських неонацистських угрупувань, ціла низка нерозкритих замахів та вбивств на бізнесменів та чиновників. Цікаво, невже для відставки начальника УВС у Запорізькій області генерал-майора В.Серби теж потрібна своя невеличка війна у Запоріжжі?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.