16 квітня 2008, 23:07
Удивление искренностью
Сначала была программа Президента "Зігрій любов'ю дитину", потом совместная инициатива Харьковской облгосадминистрации и Международного благотворительного фонда Александра Фельдмана – фестиваль-конкурс социального плаката "Сирітство – це відчай. Родина – це надія на життя"
Плакаты были разные. Конкурс мне казался вполне заурядным (может и субъективно). Но на подведении итогов меня настигло УДИВЛЕНИЕ! Удивление радостное – удивление искренностью! Такая нынче редкость в нашем брутально-политизированном (и значит нездоровом) обществе! Поэтому спешу поделиться.
Студенты IV курса факультета графического дизайна Харьковской государственной академии дизайна и искусств, вне конкурса, придумали и осуществили проект "Вони – це я". 18 студентов на своих собственных портретах написали свое отношение к проблеме сиротства, к своим будущим детям... Проект потрясающей силы и искренности:
*
Я дуже хочу мати дітей і вважаю, що це велике щастя, коли ти даєш життя людині, оточуєш її турботою, виховуєш та кохаєш так міцно, як нікого в житті. Адже не дарма кажуть, що найсильніша любов – материнська, сповнена відчуттям відповідальності за дітей та за їх подальшу долю...
Вони – це я
Світлана. 20 років
*
Для мене не зрозуміло, як можна кидати своїх маленьких діточок, змушувати їх рано дорослішати, руйнувати їх долі... Така гидка жорстокість знищує щасливе майбутнє крихітного світлого створіння... У майбутньому, я мрію стати мамою! Я завжди намагатимусь зробити свою дитину – щасливою, адже вона є крихітна частинка мене, моє продовження.
Вони – це я
Марія. 20 років
*
Колись я матиму щастя стати мамою. Таке маленьке, світле створіння, дивиться на мене своїми великими сповненими зацікавленістю очами. Крихітні ручки тягнуться до сонячного світла у віконці, а тоненькі дужечки над оченятками – постійно підіймаються вгору, все вище і вище від захоплення навколишнім світом... Невже можливо зрадити це немовля? Що до мене, в майбутньому хочу стати найкращою мамою в світі!
Вони – це я
Тетяна. 20 років
*
Я вважаю, що мати дітей – це дуже відповідальне рішення і поки що думав над цим тільки в майбутньому часі і дуже гіпотетично. Хочу мати двох дітей, треба ж зберегти популяцію людства і нашої нації зокрема. Діти – наше майбутнє.
Вони – це я
Ілля. 21 рік
*
Я живу у великій родині – у мене дві сестри та брат. Я просто не можу уявити своє життя без дітей! Вони надають сенс нашому існуванню. Вони роблять цей світ добрим та яскравим. Вони наївні та відверті. Вони завжди відчувають наші переживання та радощі. Вони маленькі та беззахисні, але, водночас сильні та вільні. В них частинка нас, наші найхарактерніші риси. Вони здійснюють наші найцікавіші плани та найсміливіші мрії. Діти – наше майбутнє і наше життя.
Вони – це я
Олена. 21 рік
*
Дитина – це особа, зі своїми надіями, мріями, правами. Багато хто не розуміє, що їм потрібне не співчуття, а нормальне відношення, любов, що захищає і дає впевненість. Любов і сім'я – надійна опора в житті. Мої діти – це Я.
Вони – це я
Олександра. 20 років
*
Я щаслива людина, бо маю чудову родину. Коли стану матір'ю, мої діти будуть щасливими. Я ніколи не залишу свою дитину, ніколи не позбавлю її своєї любові. Я ніколи не позбавлю себе цього щастя.
Вони – це я
Аня. 20 років
*
Я хочу мати двоє, а може й троє дітей, це вже яка буде доля. Я ніколи їх не кину і нікому не віддам, що б там не було. Я буду любити їх так, як тільки можна любити. Я буду їх оберігати і не дам нікому їх скривдити. Вони будуть найщасливішими дітьми в цілому світі. Вони – найцінніше, що буде в мене.
Вони – це я
Іра. 21 рік
*
Я хочу, щоб в мене було двоє дітей. Хочу, щоб старший був хлопчик, а менша – дівчинка, щоб ми жили в приватному будинку, вони гралися разом, каталися на велосипедах. Я їх ніколи не віддам, навіть у найтяжчу хвилину, тому що діти – це найбільше щастя в житті, це саме, що спонукає жити. Якщо для себе чогось не хочеться робити, то для добробуту та щастя дітей, для того, щоб вони були ситі та здорові, я зроблю все, тому що
Вони – це я
Аня. 21 рік
*
Для мене діти – це безсмертя. Тому, коли я бачу покинутих дітей, або чую про аборт, думаю що таким чином ми вбиваємо самі себе, цілу націю, людство. Я ніколи не покину свою дитину. Діти не повинні виправляти помилки своїх батьків, вони не заслуговують на страждання.
Вони – це я
Ксенія. 20 років
*
Я не зможу жодного дня прожити без своїх дітей. Я їх не залишу!
Вони – це я
Ольга. 20 років
*
Я впевнена, материнство – це те, заради чого варто жити. Я хочу мати двох дітей: старшу дівчинку і молодшого хлопчика. Я подарую їм всю себе, все тепло та любов. Я ніколи їх не скривджу і ніколи не покину.
Вони – це я
Алевтина. 21рік
*
Діти – це подарунок, диво. Я люблю няньчити дітей. Нещодавно близька подруга запропонувала стати мені хрещеною матір'ю свого чарівного синочка. Я звичайно погодилася!
Вони – це я
Віка. 23 роки
*
Я дуже люблю дітей.
Вони – це я
Лі. 23 роки
*
Я обожнюю дітей. Коли вони посміхаються та плачуть, радіють та сумують – то є щастя – бачити та чути їх, завжди бути з ними поруч, відчувати, що це частка тебе, найрідніша часточка у світі. Дитина любить свою матусю просто за те, що вона її матуся. Я хочу любити своїх дітей просто за те, що вони мої діти.
Вони – це я
Інна. 21 рік
*
Я хочу мати доньку, я її ніколи не покину, вже уявляю, як заплітатиму їй косички та гулятиму з нею в парку. Я буду найкращим батьком. Це щастя – мати дітей.
Вони – це я
Володимир. 20 років
*
Діти – це єдине, що тримає наше суспільство, надає сенс нашому життю. Неважливо, як ти прожив життя, скільки заробив чи витратив, найбільшим твоїм досягненням будуть твої діти. Це шанс для батьків лишити після себе найліпшу частинку себе, бо діти повинні бути кращими за батьків, і досягнути більшого. Діти це надія на майбутнє людства. І доки лунатиме дитячий сміх, ми знатимемо заради чого нам жити.
Вони – це я
Ярослав. 21 рік
*
Жодна людина не зможе дати дітям більше любові і тепла, ніж рідна мати. Я обожнюю дітей, і в майбутньому обов'язково стану матір'ю. я хочу піклуватися про дітей, хочу щоб вони зростали здоровими та щасливими, бачити як вони дорослішають. Я ніколи не віддам своїх малюків. Бо вони це я.
Вони – це я
Марія. 20 років
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
