Шевельовські слухання. Харків. 2013
Вчора у Харкові пройшли наукові слухання, присвячені 105-й річниці від дня народження Юрія Володимировича Шевельова (17.12.1908-12.04.2002). Фонд Ренесанс зібрав філологів і істориків Харкова, Києва, Львова.
Серед них – професори-мовознавці Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна – Калашник Володимир Семенович, Муромцев Ігор Вікторович, Вакуленко Сергій Валентинович; директор Інституту української мови НАН України – професор Гриценко Павло Юхимович. В слуханнях взяли участь представники наукових інститутів та вищих навчальних закладів:
- Інституту української мови НАН України;
- Національного університету "Києво-Могилянська академія";
- Інституту українознавства ім. Крип'якевича НАН України (м. Львів).
Привітання на адресу учасників заходу надіслали представники академічних кіл США та Канади, відомі громадські діячі, голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич, голова парламентьского комітету з питань культури та духовності В'ячеслав Кириленко, яскраво виступив народний депутат України Микола Княжицький.
У залі був повний аншлаг – слухачі тіснилися у проходах та влаштовувалися на підвіконнях. Несподівано і приємно: багато було молодих облич.
Головний підсумок: ім'я Шевельова відоме, цікаве, важливе, актуальне.
І як відзначив в своєму блискучому есе поет та філолог Сергій Жадан – нетипове.
Шевельов був частиною іншого Харкова – прихованого, підцензурного і замовчуваного – Харкова Курбаса, Харкова Куліша, Харкова ВАПЛІТЕ. Харкова урбаністичного, інтелектуального, інтелігентного, – підкреслює Жадан. Де тепер цей Харків? Можливо, вчора він був в переповненому залі фонду Ренесанс?
Тепер щодо змісту доповідей та виступів.
Мене дуже вразило, що кожна доповідь була захоплюючою, такою, що давала привід замислитися, причому не тільки над минулим, над історією, але і осмислити світогляд сьогодення.
За фахом я не філолог, тому не беруся оцінювати науковий доробок Шевельова в лінгвістиці або мовознавстві – в цьому треба покладатися на думку фахівців.
До речі, за підсумками читань ми плануємо видання матеріалів конференції, тому усі зацікавлені зможуть з ними ознайомитись.
Нам відкрилася постать Шевельова як мислителя, філософа, людини видатної, з неординарним світоглядом.
Відчуваю спокусу цитувати мало не кожного доповідача. Наприклад, доповідь доктора філологічних наук, професора кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Людмили Ткач "Роль праць Юрія Шевельова в подоланні негативних стереотипних уявлень про стан, статус і розвиток української літературної мови в ХІХ – першій половині ХХ ст." – слухалася майже як детектив, бо йшлося про таємниці походження української мови, які й досі замовчуються і невідомі широкому загалу.
Між тим, і досі у наукових роботах зустрічаються дикунські висловлювання про українську мову, аж до такого: "Українська мова – это не язык, это крики животных (мычанье, гавканье, хрюканье, карканье) – жидопольського быдла из Галичины". Це – приклад означень, що стали інструментом сьогоденних політтехнологічих атак на українську мову. (Наведено у монографії І. Дзюби "Нагнітання мороку" (Київ, 2011), з посиланням на статтю М. Мозера "Contemporary Ukraine оn the Cultural Map of Europe" (2009, Нью-Йорк).
"Юрій Шевельов, розкутий, непретензійний і надто великий поціновувач особистої свободи, опинившись у магнітному полі "пожнив'я років чистого гуманізму", не прийняв правил гри ані чужої країни, ані рідного гето, ані безуму ХХ століття. Він надто скептичний, аби беззастережно сприйняти й нову реальність в Україні... Можливо, разом зі своїми героями Юрій Шевельов свідомо "випав" із загальної ситуації, торуючи свою дорогу в ХХ столітті, якою у XVIII йшов Сковорода, в ХІХ – Шевченко.
А чи цей шлях "самітників" не виявиться "аркодужним мостом" з нашої рідної "провінції" у духовний усесвіт третього тисячоліття?" (Корогодський Роман. Культурологія від наступного тисячоліття // Шерех Ю. Поза книжками і з книжок / Упорядник, автор вступної статті та приміток Р. Корогодський. – Київ: "Видавництво "Час", 1998).
Отож ми провели перші, але, сподіваюсь, не останні Шевельовські слухання. Тому що саме Харкову належить навести цей "аркодужний міст" духовності, бо то в Харкові народився та став видатним вченим-лінгвістом Юрий Шевельов.
------------------
Відео і декілька посилань:
В Харькове проходят "Шевелевские чтения" (+фото)
Лариса Масенко: важно, что "Шевелевские чтения" проходят именно в Харькове
Профессор Лариса Масенко: я не читаю Добкина, но знаю, где он набрался ругательных слов (+видео)
В Харькове и в дальнейшем будут проводиться "Шевелевские чтения"
Фоторепортаж
В Харькове "антишевелевцы" пришли пикетировать пустое здание
------------------
Обсуждение поддерживаю на своей странице в facebook
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
