Євген Юханов. Рани
Незабаром мине рік відтоді, як наші вийшли з Дебальцевого. І сьогодні рік загибелі Євгена Юханова – офіцера міліції, начальника відрділу, який безстрашно тримав оборону міста і врятував життя сотень мирних мешканців, рятуючи їх від артилерійських обстрілів, під вогнем вивозячи дітей і людей похилого віку...
Я нагородив його тоді іменною зброєю, Василь Федорович вручив її в Дебальцевому за кілька днів до загибелі...
... Позавчора в Херсоні я дізнався, що дівчина з дитиною, яка виїхала з Дебальцевого пройшла конкурс і пішла в патрульні... будувати нову країну... Я привітав її, і згадав подвиг Євгенія...
Так, я знаю – час суворий... і все забувається... але такі люди гідні і поваги і пам'яті! – це гранично важливо для України, для кожного з нас. Наші загиблі бійці – це справжні цінності, що увійшли ранами в серце, назавжди залишаються з нами...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
