На заваді реформ: проблеми eHealth в Україні
Вже з квітня МОЗ анонсує приписну кампанію для пацієнтів, а це означає повноцінний початок роботи електронної системи охорони здоров'я eHealth. Ми багато говорили про цю систему, загострюючи увагу на тому, що саме eHealth стане одним з дієвих інструментів, що дозволить побороти корупцію в охороні здоров'я України, а головне – підвищити ефективність надання медичних послуг. Натомість після двох років плідної роботи отримуємо незрозумілу картину, яка може тільки погіршити ситуацію.
На жаль, ми всі вже звикли до того, що в океані української корупції практично неможливо знайти бодай маленький острівець прозорості та відкритості. Ми всі щиро сподівалися, що електронні платформи зможуть стати основним драйвером у боротьбі з кволістю державних органів та корумпованістю чиновників, та схоже, що і тут інтереси "обраних" ставитимуть понад усе. Так, наші чиновники стали розумнішими. Вони потроху починають засвоювати ази електронного управління. Вони вже розуміють можливості IT-сфери, яка у розвинених країнах дає багатомільярдні прибутки. То чому б сюди не накласти регуляції, і запускати на цей ринок тільки тих, з ким ти домовився? Питання риторичне, і читачі прекрасно розуміють, про що йде мова. Але повернемося до нашого МОЗ, E-health, українських лікарів та пацієнтів, яким завчасно хочеться поспівчувати, якщо наші песимістичні прогнози збудуться.
Вас це стосується: проблеми МІС
Мабуть небагато знайдеться українців, які можуть сказати, що таке медична інформаційна система (МІС). Але пацієнтам, а особливо – лікарям, знати про це важливо. МІС – це система автоматизації документообігу для медичних закладів, у якій об'єднані система прийняття медичних рішень, електронні медичні картки, моніторинг стану пацієнта (з діагностичного обладнання), фінансова та адміністративна інформація, тощо. За новими правилами будь-який медичний заклад відтепер має взаємодіяти з центральним компонентом eHealth через МІС. По суті, МІС є мозковим центром лікарні, без якого в умовах автономізації медичних установ робота закладу буде просто неможливою.
На ринку України працює багато компаній, які пропонують закладам різні медичні системи. Серед них є і такі, що вже більше 15 років спеціалізуються на таких послугах (для приватних лікарень). Але багато МІС з'явилося нещодавно, з впровадженням електронної системи eHealth.
Сьогодні з українськими МІС є багато проблем. Одна з них – відсутність універсалізації та стандартизації. Ніхто не дасть вам відповідь на питання – якою ж має бути медична інформаційна система? Ми досі не маємо чек-листа з вимогами до медико-інформаційних систем. А цим МОЗ мало зайнятися якнайперше. При Координаційній раді МОЗ було створено спеціальну комісію, що оцінювала МІС на належний рівень функціоналу. Але це мав би бути орган, який проводить потужну роз'яснювальну роботу, чого наразі немає.
З одного боку, запустивши медичну реформу, МОЗ ніби знімає з себе ряд повноважень, віддаючи їх на місця, але через відсутність стратегії ми ризикуємо зіштовхнутися з хаосом у системі надання медичних послуг. Це може відвернути підтримку медреформи з боку громадян, на яку і так вже вилили забагато бруду.
Серйозною проблемою є те, що запропоновані медико-інформаційні системи по суті не є ними. Це просто системи реєстрації пацієнтів, але вони поки що не мають жодного стосунку до вирішення суто медичних завдань. На етапі реформування первинної ланки медичного обслуговування ці системи, можливо, зможуть задовольнити потреби, але вони аж ніяк не зможуть впоратися із подальшими задачами (вторинна і третинна ланки).
Тут хочу наголосити на тому, що між реформою первинної медичної допомоги і вторинною ланкою має пройти не більше 6 місяців. Чому так? Тому що певний час лікарі вузької спеціалізації ще будуть миритися із маленькими зарплатами відносно свої колег-терапевтів та педіатрів, але це триватиме недовго. Тому реформу бажано робити одночасно на всіх ланках медичної допомоги. Чи з'являться за ці декілька місяців повноцінні медико-інформаційні системи? З огляду на поточне становище справ, то вони з'являться ще не скоро. Тоді виникає питання – а чи збирається МОЗ взагалі продовжувати подальші реформи, бо за відсутності МІС робота медичного закладу буде просто неможливою.
За правилами, встановлювати ту чи іншу МІС має головний лікар медичного закладу. І тут виникає питання – а чи володіє лікар достатньою компетенцією для цього? Як показує практика – ні. Вже багато випадків, коли медичний заклад встановлював МІС, яка не відповідала його вимогам. І тут замість підвищення ефективності ми маємо протилежний результат.
Якби МОЗ встановив чіткі правила до МІС, до і проблем можна було б уникнути. Головному лікарю просто лишалося б порівняти функціональні вимоги із пропонованими сервісами, що готова надати компанія.
Чому ж досі немає цього чек-листу? На мій погляд, це просто не бажання брати на себе відповідальність. А ще – відсутність правил дає більше можливостей керівним органам для корумпованих дій. Як відомо, у каламутній воді досить легко ловити рибу. Лише уявімо собі МІС, який обслуговує 100-200 тисяч пацієнтів. І тут раптом Державне підприємство "Електронне здоров'я" висуває йому нові вимоги з метою витіснення цього МІС з ринку. На жаль, недосконале законодавство поки що дозволяє іти на подібні кроки, і компанія, яка надає медико-інформаційні послуги не буде захищеною.
Про необхідність експертного залучення до розробки чек-листа для МІС ми неодноразово говорили. Громадська рада при МОЗ зверталася з відкритим листом до розробників програмного забезпечення, а багато експертів та громадських діячів у своїх виступах продовжують говорити про численні ризики, які можуть спіткати реформу охорони здоров'я. Мушу констатувати, що ДП "Електронне здоров'я" разом з МОЗ просто не чують експертів. Риторика заступника міністра Ковтонюка на останньому засідання підкомітету ВР, на жаль, не залишає жодних сумнівів у тому, що гора наших реформ знову народить мишу.
Сьогодні на сайті E-health розміщено 8 МІС, половина з них за своєю суттю не є медичною інформаційною системою! Так званні мінімальні вимоги до МІС не відповідають тим стандартам, які працюють у всьому світі. Таким чином, під виглядом МІС багато з медичних закладів ризикує отримати електронний сервіс з обмеженим функціоналом.
Монополія МОЗ на управління та інформацію
На превеликий жаль, але декларації МОЗ про обмеження власних повноважень та децентралізацію поки що лишаються деклараціями. На прикладі електронної системи eHealth ми побачили протилежне. 5 лютого Проектний офіс передав систему eHealth під управління МОЗ, для чого ще в грудні 2017 і було створено ДП "Електронне здоров'я". Згідно проекту Постанови "Про затвердження порядку функціонування електронної системи охорони здоров'я" великі повноваження та важелі впливу надаються Адміністратору центральної бази даних Державного підприємства "Електронне здоров'я". Ми говоримо про те, що фактично держслужбовець буде, наприклад, вирішувати, які МІС підключати чи відключати від центральної бази даних.
Тобто ми знову прийшли до того, з чим власне намагаємося боротися. Певне коло людей буде вирішувати долю електронної системи охорони здоров'я – вкрай важливого елементу медичної реформи. У мене та багатьох інших громадських діячів викликає велике занепокоєння кадрова політика, зокрема, що стосується eHealth. Більше року тому ми пропонували створити Координаційну раду МОЗ України з питань запровадження електронної системи охорони здоров'я. Це мав бути незалежний орган, який міг би органічно координувати дії медичних закладів, розробників МІС та державного підприємства "Електронне здоров'я" з командою МОЗ. В листі від нашої громадської організації "Платформа здоров'я" до Голови підкомітету з контролю реалізації медичної реформи Ірини Сисоєнко ми надали ряд обґрунтованих пропозицій змін проекту Постанови і вкотре запропонували створення саме такого органу. Нагадаю, що наказом МОЗ від 14.02.2017 N125 така Координаційна Рада була створена, але востаннє вона збиралася рік тому, бо досить швидко стала геть незручною для наших можновладців. Фактично, МОЗ взяв у свої руки усю роботу над електронною системою здоров'я, позбавивши експертів можливості втрутитися у цей процес.
Ще одна суттєва проблема, на яку я хочу звернути увагу громадськості – бажання МОЗ централізувати усю медичну інформацію, в тому числі і інформацію, що стосується безпосередньо пацієнта. Якщо вже ми говоримо про децентралізацію, то раціональною була б і децентралізації інформації. Чому МОЗ має опікуватися інформацією, яка стосується конкретного пацієнта?! Ми вже впевнилися в тому, що централізація повноважень та інформації – це шлях до корупції та неефективності. Навіщо ступати на ті ж граблі?! Чи ми сподіваємося, що громадськість все це має проковтнути?! Не дивлячись на складність створеної системи і недосконалість законодавства, громадські організації будуть робити все від них залежне, аби інформувати суспільство про перебіг медичної реформи; про впровадження електронної системи, встановлення медико-інформаційних систем в лікарнях; декларації з лікарями, тощо.
І на останок – про улюблений вид транспорту
Про український велосипед... Вже 27 років як ми його вигадуємо, в той час як інші країни колись стикалися з такими самими проблемами як і ми. Немає нічого особливого чи унікального у нашому способі життя чи організації системи охорони здоров'я. Ми, як і поляки, як і французи, чи італійці живемо в умовах капіталізму і вільного ринку. Тож, мабуть, логічним кроком для нас стане вивчення досвіду і запровадження його в Україні. Для прикладу, в провідних країнах світу (і навіть в багатьох бідних країнах) прекрасно функціонують медико-інформаційні системи. У всьому світі вони складаються з п'яти модулів:
1. Модуль реєстрації пацієнта
2. Модуль амбулаторного менеджменту
3. Модуль, що виставляє рахунки та обробляє інформацію щодо страхування пацієнта
4. Сервісний модуль
5. Безпековий модуль, що забезпечує контроль доступу до інформації пацієнта
Це є базові модулі медико-інформаційної системи, які мають працювати у кожному медичному закладі. У Великобританії, наприклад, цей мінімальний софт закуповує для лікарень держава. А вже додаткові послуги кожен медичний заклад докуповує самостійно.
Для забезпечення максимальної ефективності роботи МІС та усієї електронної системи охорони здоров'я потрібно залучати якомога більше міжнародних експертів, які могли б нам допомогти в цьому. Давайте не будемо вигадувати велосипеда, а скористаємося рецептами, які прекрасно працюють у світі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
