2 липня 2018, 20:49

Здорове суспільство – здоровий ти: пріоритет на громадське здоров'я

Здорове суспільство – незмінний пріоритет для Всесвітньої організації охорони здоров'я. І треба сказати, що у цьому питанні прогресивна частина світової спільноти вже має певні здобутки. Середня тривалість життя чоловіка у багатьох країнах ЄС вже становить майже 80 років, а жінки – 85. Серед європейських лідерів за тривалістю життя – Швейцарія, Італія, Франція та Ісландія.

Безумовно, здоров'я нації багато в чому залежить від особливостей харчування, кліматичних умов, екологічної безпеки та ряду інших об'єктивних факторів, які є визначальними для здоров'я людини. Але в той же час все більший вплив на якість та тривалість життя людини має система громадського здоров'я країни. Ми нарешті почали про це говорити, і ми вітаємо проект Закону "Про систему громадського здоров'я", який МОЗ оприлюднило для громадського обговорення.

Декілька слів про здоров'я суспільства

Під громадським здоров'ям варто розуміти здоров'я населення в цілому, обумовлене як біологічними, так і соціальними факторами. Громадське здоров'я як система знань полягає у вивченні та розробці стратегічних та тактичних медико-соціальних пропозицій, які спрямовані на підвищення якості та тривалості життя населення. Класичні приклади – вакцинація, боротьба з тютюном, програми із заохочення до здорового способу життя, тощо.

У розвинених країнах громадське здоров'я (Public Health) як науково-практична дисципліна існує давно. Провідні університети готують фахових спеціалістів з питань Public Health, які надалі займаються розробкою пропозицій для покращення фізичного та психічного стану суспільства, а також втіленням їх у життя.

Одне з найважливіших завдань для сучасних фахівців з Public Health – це зменшення ризиків розвитку неінфекційних хвороб, які є основною причиною смертності. Зокрема, це стосується серцево-судинних захворювань та хвороб органів дихання. Для цього вживається низка заходів. Наприклад, це Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби проти тютюну. Україна підписала цю Конвенцію, що зобов'язало нас вжити заходів з обмеження куріння у громадських місцях. Хоча, в той же час Україна поки що не застосувала цінових та податкових заходів, які б стимулювали курця боротися з цією звичкою.

Варто відзначити, що фінансовий аспект у питаннях, що стосується громадського здоров'я має досить вагомий вплив. Наприклад, сьогодні деякі країни приймають безпрецедентні заходи, спрямовані на суттєве здорожчання продуктів, що містять цукор. Вжити таких заходів спонукає стрімке збільшення кількості людей, що страждають на ожиріння та пов'язані з цим хвороби, зокрема, цукровий діабет.

Що зміниться для України з прийняттям Закону

Нам, як жодній іншій країні Європи потрібна потужна система громадського здоров'я. Ми, на жаль, перші в Європі за кількістю ВІЛ-позитивних, в нас досі не вирішена проблема туберкульозу... Ми – країна, де сталася ядерна катастрофа... Більше 8% українських земель під сміттєзвалиськом. Низку індустріальних районів України можна сміливо назвати зонами екологічного лиха, але там і досі живуть люди, які часто помирають дуже рано, не доживаючи навіть до пенсійного віку. Враховуючи вищезгадані фактори і ряд інших обставин, ми маємо негайно впроваджувати ефективну систему профілактичної медицини.

У разі прийняття запропонованого МОЗ закону, в Україні має розпочатися серйозна робота над покращенням суспільного здоров'я. Зокрема, йдеться про наступні заходи:

- Впровадження низки оперативних функцій громадського здоров'я ВООЗ, які спрямовані на збільшення тривалості і покращення якості життя людей.

- Чітке розподілення функцій та повноважень між Кабміном, МОЗ та іншими органами системи громадського здоров'я.

- Створення Національної ради України з питань громадського здоров'я.

- Повноваження прийняття рішень надаються місцевим органам влади – принцип субсидіарності.

- Відкриття регіональних центрів громадського здоров'я – принцип регіональної екстериторіальності.

- Епідеміологічний нагляд не тільки за інфекційними, але і неінфекційними захворюваннями (НІЗ).

- Регуляція кадрового та наукового забезпечення системи громадського здоров'я.

- Фінансування державних програм громадського здоров'я не менше ніж 5% від суми усіх видатків на систему охорони здоров'я.


П'ять складових громадського здоров'я

Нашою спільною метою є досягнення успіхів у п'яти основних складових громадського здоров'я, а саме:

1. Ведення здорового способу життя. Варто з дитинства заохочувати людей вести здоровий спосіб життя. Просвітницька діяльність посідає чільне місце у системі громадського здоров'я. Але в той же час, хочу наголосити, що рівень здорового способу життя в тому числі залежить від фінансового забезпечення, наявності відповідної інфраструктури у населених пунктах, дотримання міжнародних стандартів якості питної води та їжі, тощо. Тож, як ми бачимо, тут важлива тісна міжсекторальна співпраця.


2. Профілактика захворювань. Весь цивілізований світ вже давно робить ставку на профілактиці захворювань. Для цього, наприклад, створюється низка скринінгових програм, наприклад, для ранньої діагностики раку молочної залози. 


3. Співпраця громадян, держави та неурядових організацій. Тут окремо хочу зазначити, що у складі неурядових організацій працює чимало експертів, які часто виконують свою роботу на волонтерських засадах. Нам варто перейти на здорову мотиваційну систему та оплачувати цю роботу, адже вона вкрай важлива для суспільства. 


4. Доступна та якісна медицина. Тут, мабуть, і не варто пояснювати важливість цього аспекту. 


5. Контроль, моніторинг та оцінка медичних послуг. А з цим у нас досить великі проблеми. Ми досі не маємо реальної картини, яка б ілюструвала ситуацію довкола питань, що стосуються системи охорони здоров'я. А в тім, лише розуміння реальних справ дозволить нам зрушити з мертвої точки та розпочати роботу над покращенням ситуації. 


Центри громадського здоров'я на місцях

У межах виконання зобов'язань, що стосуються Угоди про Асоціацію з ЄС, в Україні був створений Центр громадського здоров'я (ЦГЗ). Такі центри вже давно функціонують у США та країнах Європи, і основною їх місією є контроль над інфекційними та неінфекційними хворобами, пропаганда здорового способу життя, підвищення тривалості та якості життя. Вже декілька років, як за цим шляхом йдуть і наші найближчі сусіди, наприклад, Білорусь, Молдова, Грузія, і такі кроки дозволяють цим країнам поступово наближатися до європейських стандартів громадського здоров'я. Наприклад, у 2016 році Білорусь провела широкомасштабне дослідження STEPS (за стандартами ВООЗ) з вивчення розповсюдженості основних факторів ризику неінфекційних захворювань. Це вкрай важлива інформація, яка конче необхідна і Україні, тож сподіваємося, що така робота буде проведена і в нашій країні. Сподіваюся на плідну роботу ЦГЗ у цьому напрямку.

Зрозуміло, що для ефективної роботи по всій Україні мають бути створені регіональні ЦГЗ. Створюватимуться вони на базі декількох установ, таких як регіональні центри здоров'я, центри медичної статистики, лабораторні центри та центри моніторингу та оцінки. На жаль, стан цих центрів в регіонах жахливий, і допоки зі створенням ефективних регіональних ЦГЗ є чимало проблем.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чиновники Чернігова не мають права порушувати закон і позбавляти дітей можливості здорового навчання. Заява громадських організацій

З 10 вересня 2024 року в в соцмережах та ЗМІ шириться публічна заява в.о. міського голови м.Чернігів Олександра Ломако, в якій він закликає директорів шкіл та педагогів ігнорувати законні вимоги щодо недопуску невакцинованих дітей до організованих колективів...

Внаслідок обстрілу 8.07.24 дитячому кардіоцентру потрібна допомога

Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, що працює в м. Києві – це медичний заклад, широко відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами...

Тиждень імунізації-2024 в Україні: нові досягнення та виклики

Тиждень імунізації – 2024 став гарним прикладом, що демонструє відданість України збереженню здоров'я громад навіть у цей складний час. Коли країна протистоїть як зовнішнім, так і внутрішнім викликам, роль просвітницької роботи в громадах стає ще більш важливою...

Шлях України до ЄС: Чому важливі показники вакцинації?

В останньому звіті Єврокомісії, який аналізує виконання Україною умов для вступу в ЄС, одним із ключових зауважень у сфері охорони здоров'я було відзначено, що рівень охоплення щепленнями в Україні значно нижчий за глобальні рекомендації ВООЗ...

Медичній реформі в Україні 5 років

5 років тому, 19 жовтня в Україні розпочалася медична реформа. Ключові успіхи в охороні здоров'я, яких наша країна досягла за цей час, свідчать про ефективність і прогрес медичної реформи, не дивлячись на виклики сьогодення...

Сильний громадянський рух – спроможна держава.

30 червня у Києві відбувся форум "Бачення України: реформування та відновлення соціально-гуманітарної сфери у перспективі 2030 року" на якому було представлено візійний документ "Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера" Представлений документ – показник того, що громадськість, незалежні експерти може не лише критикувати, але й запропонувати конструктивне, експертне бачення розвитку України, зокрема в сфері охорони здоров'я...