Чи готові регіони до цифровізації та продовження медреформи?

Діджіталізація є одним з пріоритетів державної політики. Наступний 2020 рік оголошений роком тотальної цифровізації країни, на чому наголосив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Цей процес є вкрай важливим, й давно на часі, зокрема в охороні здоров'я.

Говорити про eHealth та цифровізацію охорони здоров'я можна лише за умови відповідної комп'ютеризації закладів, наявної інфраструктури, підготовлених кадрів.

Наразі в Україні є гостра проблема неодооснащеності закладів охорони здоров'я комп'ютерним устаткуванням. При цьому, у багатьох регіонах не лише не передбачено коштів в обласному бюджеті на вирішення цієї проблеми, а, навіть, і не має плану інформатизації. Тому ГО "Платформа здоров'я" проводить дослідження стану готовності регіонів до цифровізації та трансформації охорони здоров'я.

Комп'ютеризація: будні регіонів

Дякуємо Департаментам і управлінням охорони здоров'я в регіонах (ДОЗ і УОЗ), які швидко відреагували на запит, розуміючи нагальність цього питання в умовах реформування.

Як показали відповіді, що надійшли, регіони України можна умовно розподілити на 3 категорії відносно стану впровадження інформатизації:

• регіони, в яких є план інформатизації, а також передбачені кошти обласного бюджету на закупівлю комп'ютерної техніки та оснащення закладів охорони здоров'я;

• регіони, в яких є план інформатизації, але не передбачено коштів обласного бюджету на його реалізацію;

• регіони, в яких відсутній план та кошти обласного бюджету на зазначені цілі.

Лише 6 з 25 регіонів повідомили про затвердження регіональної програми інформатизації, а саме Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська області. Кошти на комп'ютеризацію з обласного бюджету виділили лише 10 областей, а саме Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.

Для забезпечення комп'ютерним устаткуванням використовуються також залучені кошти міських, районних бюджетів, донорів. Процес інформатизації на місцевих рівнях часто не узгоджений на рівні області. Цих коштів наразі не вистачає для 100% оснащення закладів охорони здоров'я.

Наприклад, в Закарпатської області, в закладах охорони здоров'я ІІ та ІІІ ланки компьютерами забезпечені трохи більше третини робочих місць від потреби, а медичні інформаційні системи (МІС) встановлені лише в чверті закладів.

В таких умовах складно говорити про тотальну цифровізацію галузі. Наведені цифри, як і загальна картина в країні свідчить про недостатній рівень комп'ютеризації закладів та невідповідність наявного програмного забезпечення комп'ютерної техніки. Це спричиняє велике фінансове навантаження на місцеві бюджети.

Щоб проілюструвати масштаби реальних потреб, наведу приклад Сумської області. За інформацією УОЗ, станом на 01.07.2019 р. в ЗОЗ області є 4 152 комп'ютери, з яких 1 519 (37%) застарілої моделі, 150 (4%) не працюють. Мінімальна потреба закладів складає 1 608 комп'ютерів. У першому півріччі 2019 року область закупила 378 одиниць, витративши 4,6 млн. грн. З них 19% – за рахунок держбюджету, 70% – місцевого бюджету, 11% – позабюджетні кошти. Ще 1,4 млн. грн. пішло за закупівлю оргтехніки (45% – за рахунок державного бюджету, 49% – з місцевого, 6% – з позабюджетних коштів).

З 2 квітня 2020 року має розпочатися реформа вторинної та третинної ланки, де функціонуюча МІС є ключовим інструментом для впровадження нової моделі фінансування лікарень. Виникає питання: куди встановлювати МІС, якщо немає комп'ютера, підключеного до інтернету?

Якщо ситуація нагально не зміниться, то під загрозою опиниться трансформація охорони здоров'я.

Висновки

Офіс Президента, Уряд, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство цифрової трансформації, Національна служба здоров'я України не можуть стояти осторонь проблем регіонів. Вони мають тримати під контролем процес цифровізації на регіональному рівні. На наше переконання, дієвим кроком буде розробка програми стимулів для регіонів: заохочувати, підтримувати фінансово тих, хто впроваджує якісні зміни, та приймати кадрові рішення там, де є саботаж або безвідповідальне ставлення.

Презентуючи проект Держбюджету на 2020 рік, Прем'єр-міністр Олексій Гончарук підкреслив, що ключова ідея Бюджету-2020 – це підтримка людини як найвищий пріоритет держави та Уряду.

"Наша задача – не втратити жодне життя, яке ми можемо врятувати", – відзначив Олексій Гончарук.

Звертаємося до Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, із закликом зібрати нараду за участі голів обласних (та Київської міської) державних адміністрацій для вирішення питання про виділення на місцевому рівні коштів на цифровізацію як невід'ємну складову подальшої трансформації охорони здоров'я.

Необхідна краща комунікація між Департаментами та місцевою владою (Голови обласних державних адміністрацій, депутати обласної та місцевих рад). Зокрема, варто негайно провести круглі столи, присвячені цифровізації охорони здоров'я, для акцентуванні уваги на важливості цього процесу та аналізу поточних проблем, результатом яких стануть управлінські рішення.

Також існує потреба у типових проектах щодо планів інформатизації в розрізі населених пунктів. Наявність типового проекту дозволить значно пришвидшити процес інформатизації та підвищити його якість. Для цього треба мати чіткі відповіді на питання: яка загальна необхідна кількість лікарських та інших робочих місць в кожному закладі, скільки з них мають бути забезпечені всім необхідним в нових умовах, який бюджет потрібен для 100% забезпечення цих потреб.

Для того, щоб зробити вірні оцінки та розрахунки, а також зрозуміло прописати технічне завдання, керівникам закладів потрібна допомога експертів. Консультаційні групи повинні діяти постійно та підтримуватися державними органами.

Належна комп'ютеризація закладів охорони здоров'я України є важливою умовою трансформації системи охорони здоров'я. Якщо зараз це питання залишиться без належної уваги, то проблема недооснащеності закладів охорони здоров'я найближчим часом стане наріжним каменем на шляху реформування вторинної та третинної ланки.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.