6 листопада 2019, 16:05

Чи готові регіони до цифровізації та продовження медреформи?

Діджіталізація є одним з пріоритетів державної політики. Наступний 2020 рік оголошений роком тотальної цифровізації країни, на чому наголосив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Цей процес є вкрай важливим, й давно на часі, зокрема в охороні здоров'я.

Говорити про eHealth та цифровізацію охорони здоров'я можна лише за умови відповідної комп'ютеризації закладів, наявної інфраструктури, підготовлених кадрів.

Наразі в Україні є гостра проблема неодооснащеності закладів охорони здоров'я комп'ютерним устаткуванням. При цьому, у багатьох регіонах не лише не передбачено коштів в обласному бюджеті на вирішення цієї проблеми, а, навіть, і не має плану інформатизації. Тому ГО "Платформа здоров'я" проводить дослідження стану готовності регіонів до цифровізації та трансформації охорони здоров'я.

Комп'ютеризація: будні регіонів

Дякуємо Департаментам і управлінням охорони здоров'я в регіонах (ДОЗ і УОЗ), які швидко відреагували на запит, розуміючи нагальність цього питання в умовах реформування.

Як показали відповіді, що надійшли, регіони України можна умовно розподілити на 3 категорії відносно стану впровадження інформатизації:

• регіони, в яких є план інформатизації, а також передбачені кошти обласного бюджету на закупівлю комп'ютерної техніки та оснащення закладів охорони здоров'я;

• регіони, в яких є план інформатизації, але не передбачено коштів обласного бюджету на його реалізацію;

• регіони, в яких відсутній план та кошти обласного бюджету на зазначені цілі.

Лише 6 з 25 регіонів повідомили про затвердження регіональної програми інформатизації, а саме Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська області. Кошти на комп'ютеризацію з обласного бюджету виділили лише 10 областей, а саме Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.

Для забезпечення комп'ютерним устаткуванням використовуються також залучені кошти міських, районних бюджетів, донорів. Процес інформатизації на місцевих рівнях часто не узгоджений на рівні області. Цих коштів наразі не вистачає для 100% оснащення закладів охорони здоров'я.

Наприклад, в Закарпатської області, в закладах охорони здоров'я ІІ та ІІІ ланки компьютерами забезпечені трохи більше третини робочих місць від потреби, а медичні інформаційні системи (МІС) встановлені лише в чверті закладів.

В таких умовах складно говорити про тотальну цифровізацію галузі. Наведені цифри, як і загальна картина в країні свідчить про недостатній рівень комп'ютеризації закладів та невідповідність наявного програмного забезпечення комп'ютерної техніки. Це спричиняє велике фінансове навантаження на місцеві бюджети.

Щоб проілюструвати масштаби реальних потреб, наведу приклад Сумської області. За інформацією УОЗ, станом на 01.07.2019 р. в ЗОЗ області є 4 152 комп'ютери, з яких 1 519 (37%) застарілої моделі, 150 (4%) не працюють. Мінімальна потреба закладів складає 1 608 комп'ютерів. У першому півріччі 2019 року область закупила 378 одиниць, витративши 4,6 млн. грн. З них 19% – за рахунок держбюджету, 70% – місцевого бюджету, 11% – позабюджетні кошти. Ще 1,4 млн. грн. пішло за закупівлю оргтехніки (45% – за рахунок державного бюджету, 49% – з місцевого, 6% – з позабюджетних коштів).

З 2 квітня 2020 року має розпочатися реформа вторинної та третинної ланки, де функціонуюча МІС є ключовим інструментом для впровадження нової моделі фінансування лікарень. Виникає питання: куди встановлювати МІС, якщо немає комп'ютера, підключеного до інтернету?

Якщо ситуація нагально не зміниться, то під загрозою опиниться трансформація охорони здоров'я.

Висновки

Офіс Президента, Уряд, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство цифрової трансформації, Національна служба здоров'я України не можуть стояти осторонь проблем регіонів. Вони мають тримати під контролем процес цифровізації на регіональному рівні. На наше переконання, дієвим кроком буде розробка програми стимулів для регіонів: заохочувати, підтримувати фінансово тих, хто впроваджує якісні зміни, та приймати кадрові рішення там, де є саботаж або безвідповідальне ставлення.

Презентуючи проект Держбюджету на 2020 рік, Прем'єр-міністр Олексій Гончарук підкреслив, що ключова ідея Бюджету-2020 – це підтримка людини як найвищий пріоритет держави та Уряду.

"Наша задача – не втратити жодне життя, яке ми можемо врятувати", – відзначив Олексій Гончарук.

Звертаємося до Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, із закликом зібрати нараду за участі голів обласних (та Київської міської) державних адміністрацій для вирішення питання про виділення на місцевому рівні коштів на цифровізацію як невід'ємну складову подальшої трансформації охорони здоров'я.

Необхідна краща комунікація між Департаментами та місцевою владою (Голови обласних державних адміністрацій, депутати обласної та місцевих рад). Зокрема, варто негайно провести круглі столи, присвячені цифровізації охорони здоров'я, для акцентуванні уваги на важливості цього процесу та аналізу поточних проблем, результатом яких стануть управлінські рішення.

Також існує потреба у типових проектах щодо планів інформатизації в розрізі населених пунктів. Наявність типового проекту дозволить значно пришвидшити процес інформатизації та підвищити його якість. Для цього треба мати чіткі відповіді на питання: яка загальна необхідна кількість лікарських та інших робочих місць в кожному закладі, скільки з них мають бути забезпечені всім необхідним в нових умовах, який бюджет потрібен для 100% забезпечення цих потреб.

Для того, щоб зробити вірні оцінки та розрахунки, а також зрозуміло прописати технічне завдання, керівникам закладів потрібна допомога експертів. Консультаційні групи повинні діяти постійно та підтримуватися державними органами.

Належна комп'ютеризація закладів охорони здоров'я України є важливою умовою трансформації системи охорони здоров'я. Якщо зараз це питання залишиться без належної уваги, то проблема недооснащеності закладів охорони здоров'я найближчим часом стане наріжним каменем на шляху реформування вторинної та третинної ланки.

powered by lun.ua

МОЗ розширює співпрацю з громадськістю в напрямку розвитку імунопрофілактики

Тема вакцинації залишається в українському суспільстві однією з дискусійних. Вважаю це неприпустимим. Адже питання імунопрофілактики стосуються не лише окремого громадянина, але, перш за все, безпеки та здоров'я нації, сталості системи охорони здоров'я, безпеки держави в цілому...

Вакциновані освітяни – запорука здорової і розумної нації

Зараз темпи поширення COVID-19 в Україні називають помірними, однак нова хвиля пандемії вже "дихає нам у спину". За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, спалаху варто чекати вже восени...

Україна 30. Здорова Україна

Здоров'я – це найголовніша цінність людини, як не крути. Стан здоров'я впливає на добробут, на можливість на повну відчувати радість спілкування з рідними й близькими, отримувати освіту, відвідувати бажані місця тощо...

Налагоджена профілактика та високотехнологічне лікування раку в Україні

Заходи з профілактики інфекційних хвороб (передусім вакцинація) допомагають зберегти життя та здоров'я мільйонів людей. Також вони дозволяють зекономити чимало державних коштів, які вкрай потрібні для лікування неінфекційних хвороб...

Київ – Здорове місто!

Минулого року ми з Доктором Комаровським та громадським діячем, а нині депутатом Київради, Миколою Конопелько заснували соціальну ініціативу "Здорове місто"...

Ні – розміщенню шкідливого хімічного виробництва в центрі Києва

Київ рухається до Європейської мережі ВООЗ "Здорові міста". Вже розпочалася розробка Комплексної міської цільової програми "Здорове місто" на 2021-2023 роки з залученням національних та міжнародних експертів...