Чи покращить українську медицину зміна прізвищ в МОЗ?
Останнім часом критика Міністерства охорони здоров'я та його керівництва стала топовою темою політичних заяв. У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про відставку міністра Максима Степанова. Активно підхопили ці заяви і медіа.
Бачу в цій ситуації більше політичної складової, ніж хоч якихось переваг для медичної системи України. Вітчизняна медицина з головою занурена в боротьбу з пандемією COVID-19, водночас, "розгрібаючи" виклики реформування медичної системи. Чи потрібно їй ще зараз витрачати час та ресурси на перетрушування посад, на перестроювання до нової команди в Міністерстві, на політичні ігри? Вважаю, що це недоречно. Адже немає жодної гарантії, що це перетрушування дасть швидкий позитивний результат. Єдине, що воно гарантує – так це можливість скинути всі проблеми на "попередників".
Особисто я зараз не бачу переконливих підстав для зміни керівництва Міністерства охорони здоров'я. Незважаючи на всім відомі проблеми в системі охорони здоров'я України, команді МОЗ вдається контролювати ситуацію з коронавірусом. Оперативно розгорнуті спеціалізовані лікарні та інфекційні відділення. Налагоджене постачання засобів індивідуального захисту, матеріалів, ліків, хоча цей процес був непростим. Взагалі, вважаю, що згода очолити Міністерство (взяти на себе відповідальність) в цей складний для усіх період – це крок, який заслуговує на повагу.
Бачу кроки МОЗ в налагоджені медичної реформи та нормальної роботи електронної системи охорони здоров'я. Важливо, що Міністр визнав успішність Пілотного проекту з реформування галузі в Полтавській області та його відмінність від моделі НСЗУ, яка почала впроваджуватися з 1 квітня 2020 року, та готовий враховувати цей досвід.
Степанову вдалося домогтися підвищення пакетів фінансування за пакетами лікування інфарктів та інсультів до 30'109,00 та 26'947,00 грн. відповідно, виділити додаткове фінансування в розмірі 2,3 млрд.грн. у 2020 році на 332 лікарні, які, відповідно до розрахунків НСЗУ, опинилися на межі закриття, та виділити додаткові кошти в розмірі 1,26 млрд.грн на фінансування екстреної медичної допомоги.
Нинішній очільник МОЗ ініціював процес проведення економіко-статистичного аналізу діяльності референтних лікарень за 2018-2020 роки, щоб, відповідно до міжнародного досвіду, провести обгрунтовані розрахунки базових показників бюджету системи охорони здоров'я на наступний рік. Для виконання цього завдання формується відповідна робоча група за участю всіх зацікавлених міністерств та структурних підрозділів МОЗ, регіональних керівників системою охорони здоров'я, національних та міжнародних експертів.
Максим Степанов налагоджує роботу з міжнародними партнерами та донорами, розпочата робота міжсекторальної робочої групи за участю іноземних посольств та міжнародних донорів. Головними пріоритетами цієї роботи МОЗ визначив повернення до створення національного eHealth, відповідно міжнародного досвіду та напрямок фінансування системи охорони здоров'я. Для того, щоб міжнародні донори були готові надати Україні технічну допомогу за цими напрямками, в МОЗ розпочато роботу з формування концепції та стратегії розбудови eHealth, відповідно до рекомендацій провідних міжнародних експертів. Для забезпечення максимальної прозорості та відкритості цих процесів розпочато формування координаційної ради МОЗ з питань eHealth та координаційної ради з питань фінансування.
Завдяки підтримці МОЗ бюджетний комітет парламенту виділив 5,3 млрд. грн. на закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних лікарень. Запустився пілотний проект по трансплантації.
Міністерство відреагувало на розголос проблем в роботі з ЕСОЗ, від якої потерпають і лікарі, і пацієнти. МОЗ вживає заходів для покращення роботи ЕСОЗ, . Більш того, в нинішній команді міністерства з'явилося розуміння необхідності системного підходу до впровадження електронної системи охорони здоров'я, включаючи розробку та затвердження Концепції та Стратегії, архітектури, технічного завдання, стандартів, відповідно до кращої світової практики.
Переконаний, що зараз не час для експериментів над медиками, пацієнтами і медициною. Припускаю, що Міністр Степанов не святий, не ідеальний. А хто святий та ідеальний? Де всі ті, хто реально розуміє, що ситуація в охороні здоров'я критична, і "теплої ванни" найближчими роками чекати не варто, і треба "пахати" та брати відповідальність?
"Зміна коней на переправі" не покращить ситуацію. Потрібно чітко сформулювати завдання та надати інструмент для їх виконання, а потім запитати – чи виконано. Проблема сьогодення та майбутнього вітчизняної системи охорони здоров'я – не в регаліях та прізвищах, а у відсутності механізму з врегулювання цього питання на даний момент. Його немає. Необхідно створити цей механізм, налагодити роботу, адаптувати реформу під поточну ситуацію. Адже зрозуміло, що коронавірус є і найближчим часом навряд чи кудись подінеться. Карантин зменшив потік пацієнтів, тобто, доходи зменшилися, та ще й інструмент звітності НСЗУ (від якого залежить фінансування) нормально не працює. Лікарні дезорієнтовані.
Українська система охорони здоров'я в плачевному стані і вимагає капіталовкладень. Але це не просто вкладання коштів, інакше це буде як вичерпувати воду з дірявого судна. Потрібно, щоб процеси вичерпування води та латання дір йшли одночасно. Необхідно рятувати медицину і нарощувати її можливості, реформувати, виходячи не з теоретичних ідей, а з практичного досвіду, через пілотні проекти. Для цих змін потрібен час. І, гадаю, не варто чекати, що за декілька місяців будь-хто на посаді міністра зможе скопом виправляти помилки, боротися з викликами та робити чітко скоординовані рухи вперед. Країна не може бути експериментальним стартапом – вартість помилок надто велика. Вважаю, що потрібні реальні рішення для порятунку галузі, а зміни та заміни в даному випадку – це рух без керма на скелі.
Як би кому не хотілося, медицина не може бути полігоном для політичних ігор. Сьогодні необхідно об'єднуватись та допомагати разом вирішувати проблеми, а не розхитувати човен заради популізму. Давайте спочатку отримаємо результат, а потім будемо спокійно вирішувати хто правий, а хто ні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
