Лист із Космосу

Сьогодні я отримав листа із Космосу...

Приємно не просто прочитати про таке на УП, але й особисто отримати повне щиросердного і невимовного жалю послання від мера усіх киян, голови Київської міської державної адміністрації Леоніда Михайловича Черновецького.

Лист надрукований в кольорі, заноситься особисто бабусями, в якісному глянцевому конверті із гербом Києва. Тобто вартість такої розсилки немала, і мені щиро жаль, що мер пустив стільки грошей на макулатуру. А раніше він годував бідних і знедолених...

Оцінювати явно пропагандистський текст не дуже хочеться – кожен використовує політичні технології, як може. Більше того, в умовах розгортання потужної системи мереженого маркетингу, команда Черновецького робить тільки правильні кроки. Голови цільової аудиторії необхідно промити за методами доктора Геббельса – і вони возлюблять мера як самих себе. Доведено на практиці.

Дивує інше – позиція журналістів, багато з яких теж є киянами. Я ще припускаю, що під час виборів мера були чіткі домовленості з власниками ЗМІ, і Леонід Михайлович знову опинився на білому коні в будинку на Хрещатику. Однак сьогодні є всі можливості проявити свою громадянську позицію. І розказати киянам про те, що бюджетом Києва розпоряджається КМДА, а не Кабмін. Про те, що сьогодні бюджет міста недоотримує гроші тільки через те, що всі бізнеси віддали в руки вірних зброєносців, і вони тимчасово не платять податків та зборів. Поки не налаштують ці бізнеси.

У мене є маленький приклад з галузі, яка дає місту 120 мільйонів гривень на рік. Всі сьогодні говорять про демонтажі щитів, які мудро ініціювала КМДА. Хороший піар-привід. Але ніхто не цікавиться, чи увійшли в списки на демонтаж сотні щитів, які поставили близькі до КМДА люди, і які ігнорують законодавство в частині виконання фіскальних зобов'язань.

Чому журналісти мовчать про землю під комунальною власністю, яка виставляється на продаж? Невже справді цікавіше написати рекламний матеріал про автомобілі, які мер продає з аукціона? Але гроші, що будуть отримані за ці автівки – це мізер в порівнянні з сумами, які хтось "нагрів" на бідних пенсіонерах за два тижні холодних батарей. Нам же гроші за спожитий газ ніхто не повертає – значить, за ці два тижні хтось "звітував" в іншу сторону.

Проблема не у політиках і не у владі. Вони працюють, як можуть. Проблема у свідомих, освічених виборцях, які не тільки не ходять на голосування, але й нічого не роблять для того, щоб система абсолютної корупції почала давати збої.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.