30 березня 2011, 13:48

Громадянська позиція як бізнес



В Україні існує немало проблем: підлітковий алкоголізм, дитяча наркоманія, жорстоке ставлення до тварин. Проте громадських організацій, що борються з цими явищами, практично не чути – багато в чому через нестачу фінансування та відсутність підтримки держорганів.

Між тим, боротьба за Україну "без тютюнового диму" знаходиться на піку обговорення: парламент множить численні заборони щодо курців, які ніхто не виконує (про альтернативу курінню – спортивні майданчики, шкільні секції тощо – депутати навіть не згадують). Натомість така "боротьба", мабуть, дає можливість непогано заробити професіоналам "громадянського суспільства".

Нещодавні коментарі Костянтина Красовського, професійного борця з тютюном, просто неможливо читати без сліз розчулення. Багаторічна боротьба з курінням у країні і в результаті приголомшливий успіх! Україна на чолі всієї планети...

Між тим, я проходжу повз переходи і бачу, як бабусі продають підліткам з-під поли сигарети. Я не знаю людей 20-40 років, які ще вчора курили, а сьогодні вже кинули. Натомість я бачу на ринках людей, які купують дешеві контрабандні сигарети "Дойна" з молдавськими акцизними марками. Статистика професіоналів "громадянського суспільства" розбивається об реальність.

Які міфи намагаються нав'язати сьогодні суспільству?

Міф 1. ЗМІ виживуть і без реклами

З одного боку, звичайно виживуть. З іншого – далеко не всі. Антитютюнові лобісти люблять оперувати тими фактами, що за кордоном газети і журнали виживають і без реклами тютюну. Щоправда, чомусь забувають, що іноземна преса існує не одне століття, і чудово розміщувала рекламу тютюну протягом більшої частини 20-го сторіччя. Обсяги цього ринку до моменту заборон досягли такого рівня, коли некритично було втратити одну або дві категорії. В Україні ж молодий медійний ринок, в рази менший, ніж такий самий німецький чи французький, фізично відчув догляд рекламної категорії. Держава, яка вводить обмеження для ЗМІ в кризові роки – або не дуже мудра, або просто байдуже ставиться до ЗМІ.

І якщо зовнішня реклама, в якій на момент заборони частка тютюну складала близько 6%, навіть у кризу змогла вистояти (хоча, звичайно, приємно було дізнатися, що держава підтримала не вітчизняні компанії, а міжнародні фонди), то преса втратила ряд центральних видань не в останню чергу через різке зменшення потенційних рекламодавців.

Міф 2. Нові закони і заборони допомогли перемогти куріння

Реальна боротьба йде з легальними виробниками та продавцями сигарет. Заборони впливають тільки на виробників, на конкуренцію між чотирма-п'ятьма грандами. І ніяк не впливають на численні компанії, які, як показало недавнє розслідування на УП, готові навіть Європу завалити дешевою українською продукцією.

Нестримне зростання акцизів при підтримці уряду Тимошенко, яким так пишається Красовський, знижує споживання легального продукту, б'є по майбутніх надходженнях українського бюджету, створюючи при цьому стимули для переходу на нелегальний продукт. Якщо не подолати контрафакт, то ніякі акцизи не допоможуть в боротьбі, і дуже дивно, що цього не розуміють експерти.

Міф 3. Українці масово кидають палити

Це напів-міф. Звичайно, є соціологічне дослідження про зниження "щоденного куріння", на яке люблять посилатися активісти. Є тільки одна проблема. Результати офіційного і міжнародно визнаного дослідження GATS в 2010 році порівнюють з даними місцевих досліджень 2005 року, які проводилися за іншими методиками і дають зовсім інший зріз результатів. До 2010 року GATS не проводився, тому порівнювати його цифри просто немає з чим. І це соціологічно невірно. Приблизно, як якщо б ми хотіли порівняти кількість платників ПДВ сьогодні і в 1995 році – навряд чи ця цифра покаже нам реальне співвідношення підприємців. Тому ми навіть не можемо сказати – чи правильні в дослідженні висновки, чи знижується кількість курців. Але, оскільки науковий керівник дослідження Т. Андрєєва – дружина Красовського, то й висновки робляться однозначні – кількість курців, завдяки роботі чоловіка, різко впало. І, знаєте, в чомусь вони мають рацію. Кількість курців легальних сигарет дійсно впало.

Міф 4. Гранти потрібні для професійної боротьби

Ми повинні чудово розуміти, що є цілий пласт структур, для яких отримання грантів – це і є робота, зарплата, премії і т.д. Тому люди, що борються з тютюном, отримують за цю боротьбу гроші, на які й живуть. І, напевно, можна припустити, що ці люди не зацікавлені, щоб їхня робота закінчилася. Чого вартий тільки недавній збір фактів про рекламну акцію тютюнників на "Піратської станції" без будь-якої спроби цю акцію зупинити? Все для прес-конференції, для піару.

Між тим, за кордоном, якщо люди борються з хутром – значить, вони борються за допомогою аерозолю, а не круглих столів. Звичайно, можна і по носі отримати, але ж у цьому і є великий сенс жертовності.

Пора чітко зрозуміти: боротьба з курінням – це прибутковий бізнес. Такий же бізнес, як і продаж сигарет, програмного забезпечення або автомобілів, хіба що трохи менший масштабом. Ну, як зовнішня реклама, напевно. Важливо усвідомити головне – я, наприклад, не захищаю тютюнові компанії, але мені неприємно, що, прикриваючись "святою боротьбою за здоров'я нації", ряд експертів нічого не робить у практичному плані: немає нормального регулювання соціальної реклами, немає реабілітаційних центрів, немає програм з навчання батьків і т.д. Але ж про це все ми кричимо з 2005 року!

У США інтерес до боротьби з курінням впав, бо боротьба закінчилася – почалася тенденція до здорового способу життя. Тому одержувачі грантів Блумберга вийшли на нові ринки, де можна виправдати багатомільйонні витрати.

Ключові бізнес показники для успішного отримання грантів – це кількість заборон, які вдається продавити. Зниження куріння – це приємний побічний ефект "бізнесу", тому так і люблять порівнювати цифри 2010 року з незрозумілими цифрами 2005-го.

Треба пам'ятати, що абсолютна більшість сьогоднішніх курців почали курити в пізній радянський час. Тоді і корпорацій з їх маркетингом не було. Сьогодні ж український ринок – один з найбільш зарегульованих у світі. Окрім найбільших податків в СНД, тут заборонена вся пряма реклама. І в результаті, ніхто особливо не кидає палити тільки тому, що побачили чергове шоу борців з курінням.

Є світова тенденція – створення умов для здорового способу життя. Це коли і держава, і громадські організації підтримують правильні тенденції: не модно пити, курити, їсти жирну їжу і валятися на дивані.

Натомість новий тренд, який планують запустити в Україні під новий розподіл грантів – це ще одна заборона на куріння в громадських місцях. "Принциповість" і "громадянську позицію" професійних борців з курінням будуть оплачувати власники кафе і ресторанів, яких накриє хвиля нових перевірок. Але є в цьому і хороша новина для політиків – є можливість підключитися до розподілу бюджетів та обіцянок різкого зростання рейтингів.

Адже найнебезпечніша маска, яку люблять одягати люди, – це маска моральності.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...