Боротьба між політиком і штабом
Суть політика – в боротьбі за владу. Звичайно, є нюанси, але коли ми говоримо про лідерів соціологічних опитувань, особливо харизматичних персон із яскраво вираженою позицією – це однозначно воля до влади. І це нормально.
Так само нормально, що в сучасному світі боротьба за владу точиться, насамперед, в інформаційному просторі – назвемо це для простоти політичними технологіями. Штаби політиків проводять дослідження, формують імідж (або підправляють його), і "продають" в медіа ту інформацію, яка має викликати у споживачів позитивну реакцію. Задача – збільшення позитивного рейтингу політика, і, по можливості, зменшення його/її антирейтингу. Це, повторюся, дуже спрощено, в рамках блогу.
І от що мене особисто дивує останнім часом – це тотальним непрофесіоналізм штабу Юлії Тимошенко. Буквально сьогодні прочитав, що Юлія Володимирівна збирається піднімати людей на справжню боротьбу:
"Я приїхала, щоб розпочати об'єднавчий процес в країні, почати піднімати людей на справжню боротьбу, яка вже буде незворотною, яка надасть відчуття, що ми пройшли складний етап становлення держави... члени партії "Батьківщина" розпочали поквартирний обхід, щоб об'єднувати людей і дати команду про той час, коли треба буде спільно діяти", – сказала Тимошенко у четвер на зустрічі з працівниками Тростянецького машинобудівного заводу.
Звичайно, тема Дня Гніву надзвичайно актуальна, і кожному політику хотілося б долучитися до цієї народної ініціативи. Однак в політиці теж діють які-не-які, але закономірності, і їх необхідно враховувати. Яскравий приклад – спроба перетворити інтелігента Яценюка в принципово не войовничій країні на генерала піщаних кар'єрів. І чомусь ніхто не порадив Яценюку, що в Україні, на відміну від Росії, ніколи не було популярних політиків-генералів. Тобто один був, але той з КДБ.
Звичайно, це моя персональна думка, яка не спирається на дослідження. Однак не полишає відчуття, що ЮВТ постійно б'ється не в ті ворота. І ще можна дискутувати і експериментувати з олюдненням її образу (бігання із собакою, твіттер тощо) – такі речі однозначно не можна прорахувати. А от реальні настрої суспільства, і реальність уособлення народного гніву конкретно в Тимошенко – це все чітко прораховується соціологічно. І здається мені, що обраний шлях – в черговий раз піднімати народ на барикади, без позитивних пропозицій – це нульова комунікація. Особливо на фоні масової пропаганди ПРУ про "реформи, позитивні зміни" тощо.
Штаб ЮВТ почав робити помилки ще в другому турі президентських виборів. Голова назва цих помилок – непослідовність і різнонаправленість. Намагаються зробити все і одразу. Немає концентрації на головному. Станом на сьогодні це тільки посилюється – складається враження, що в штабі є декілька угруповань, кожне з яких тягне на себе ковдру і реалізує власні інформаційні приводи. От і отримуємо Тимошенко, яка, з одного боку, спортсменка і комсомолка, а з іншого – полум'яна революціонерка. Поєднувати ці образи можливо, але не одночасно, і не так топорно.
Сьогодні ЮВТ не вистачає головного – конструктивізму. Для політика такого рівня неприпустимою є відсутність проектів, відсутність стратегії розвитку іміджу. По суті, в умовах "білого шуму", замість концентрації, збільшується захаращеність самого образу Тимошенко.
Ми давно не живемо в системі координат "поганий Кучма – хороша опозиція". Політична система стала складнішою, психологія виборців змінилася. І діяти старими методами – тобто пропонувати виборцям щось зробити для політика – надзвичайно складно. Якщо Тимошенко не почне щось робити для виборців (де тіньовий уряд, де законопроекти, де робота в містах?) – її зірка почне згасати.
А причина проста. Поки політик бореться за рейтинг, різні частини виборчого штабу борються за бюджети.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
