Дипломати проти кібер-піратів
Так багато пафосного ажіотажу навколо закриття файлообмінника ex.uа. Вже прозвучали фрази про боротьбу зі свободою слова, пророцтва перемоги нових технологій, і, звичайно ж, було повністю висвітлено спробу поставити під контроль весь український інтернет.
Логіку звичайного користувача зрозуміти легко – знищили улюблений ресурс, отже, треба брати в руки віртуальні пляшки і кидати їх у віртуальні вітрини. Влада мала б насправді передбачити таку реакцію. Її пасивність і неготовність – це черговий репутаційний провал "експертів у АП".
Нерозуміння анонімної більшості, робота за радянськими лекалами – це як іржаві каналізаційні труби: з кожним роком вони будуть все більше ламатися і все більше пропускати нечистоти. Втім, логіка бюрократів проста як олівець – ми робимо свою справу, як уміємо.
А от публічна позиція громадських діячів дивує, адже нічого спільного із задушенням свободи слова ситуація навколо файлообмінника не має. Таким самим чином свободі пересування заважає табличка "переоблік" на дверях крамниці.
Існує історія про фільм "Діамантова рука" – в кінці режисер Леонід Гайдай поставив величезний ядерний вибух, і до кінця боровся із цензурою за збереження цих кадрів – адже "імперіалізм погрожує нам ядерною дубинкою". Потім все ж таки пішов назустріч, а у фільмі натомість залишили безліч менш "небезпечних" ситуацій.
Схожий проект намагаються реалізувати і в Україні, яка сьогодні все більше скочується в дипломатичний вакуум – через переслідування за політичними мотивами. У кожної держави існує низка поступок, які активізуються у подібних випадках. Для України одна з таких поступок – боротьба з піратством, адже корпоративний світ США (а він серйозно впливає на державну політику) надзвичайно незадоволений втратами своїх прибутків у СНД через вільне поширення інформації.
Згадайте, як у часи Кучми давили компакт-диски під пильним наглядом іноземних експертів. А infostore.org закрили ще в 2008 році – коли цензури не було й в проекті. І от сьогодні, коли так не хочеться випускати з тюрми Тимошенко і Луценко – чому б не розпочати черговий виток боротьби із піратством? Впевнений, буде використано й інші популярні заходи – боротьбу з корупцією (якраз створюється спецпідрозділ), відміну віз тощо.
Якби влада хотіла боротися зі свободою слова – то починали б не з файлообмінників. Якби хотіли прибрати до рук прибутковий бізнес – пішли б в інші портали, адже в місяць ex.ua мав дохід за рахунок реклами і трафіку не більше 100 тисяч грн. Звичайно, це більше, ніж той самий infostore. Однак значно менше, ніж буде приносити наступний проект – а він, очевидно, з'явиться найближчим часом.
Адже власники файлів нікуди не зникли, інформація так само знаходиться на мільйонах жорстких дисків. Залишилося дочекатися нових підприємців, які врахують помилки попередників і зроблять ще зручніший і прибутковіший проект. І головне – зроблять його ще більш автономним.
І влада це прекрасно знає, і навіть не буде заважати робити новий файлообмінник. Адже через пару років знову прийдеться чимось жертвувати заради "вищих цілей". Кібер-пірати – чудова жертва, абсолютно безпечна і доречна в очах навколишнього світу.
Ми ж давайте просто поплескаємо у долоні – нехай в Україні закриття файлообмінника залишається найбільшою проблемою і атакою на суспільство з боку влади. Мо-лод-ці!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
