Що таке системні реформи?

Ярлик "популіста" або "демагога" – надзвичайно популярний. Між тим, більшість людей (включно з "експертами") трактують його хибно – просто як людину, що говорить популярні речі і замовчує неприємне.

Нічого поганого в тому, щоб говорити популярні речі, звичайно ж, немає. Це чудово – закликати до підвищення пенсій, до покращення здоров'я нації, до боротьби з корупцію. Ще краще – реалізовувати це на практиці.

Популізм – це розказувати про всі ці речі без прив'язки до реального життя, без розуміння, які системні кроки потрібні для вирішення конкретних проблем. І відповідно після перемоги на виборах – неспроможність реалізувати жодної реформи в жодній сфері життя.

Що таке популізм на прикладах? Перші ж теледебати. Запитання – які дозвільні документи необхідно відмінити, щоб полегшити життя підприємцям. Жоден з кандидатів не сказав нічого конкретного, хоча правильна відповідь існує. Це – перехід із дозвільної систему на заявочну. Відміна ВСІХ документів дозвільного характеру і можливість людині розпочинати власну справу з моменту подачі заявки в єдине вікно. Держава лише розробляє стандарти ведення того чи іншого бізнесу, і підприємець сам мусить впроваджувати ці стандарти. Наслідки настають для нього лише тоді, коли відбуваються систематичні порушення.

Інша популярна сьогодні тема. Питання боротьби з корупцією і сюди ж люстрація. Красиво звучить. Реальний механізм не такий благозвучний. Треба не боротися з корупцією, а зменшувати людський фактор в усіх регуляторних процесах. Там, де не буде людина ставити підпис, приймати документи, ухвалювати рішення – там не буде можливостей для корупції. Скільки б ми не звільнили чиновників епохи Кучим чи Януковича, скількох би голів ЖЕКів не покарали б – через півроку ситуація повернеться в своє русло. Починати треба з введення автоматизованих стандартів (тоді не будуть потрапляти в систему "ліві" люди) і одночасно – з введення електронних систем урядування. Будинок юстиції вже має експериментально працювати в одному з районів Києва, і це найголовніша зброя проти корупції!

У нас практично всі політики ліві, бо ліва ідеологія оперує популярними гаслами. Навіть "Свобода" – за націоналізацію, за зарплати робітникам і пенсії бюджетникам, землю селянам. Ліва ідея не оперує категорією ефективності, вона оперує категорією справедливості. Всіх олігархів треба покарати – це ж буде справедливо, правда? Ефективність для держави буде нульова (набагато краще поставити їх в жорсткі рамки, ввести антитрастові закони), але ефектно звучить в слоганах.

А хтось намагається аналізувати світову історію? Ліва ідея ефективна лише тоді, коли в держави є ресурси на її реалізацію, коли накопичено достатньо, щоб частину резервів пускати на соціальні питання. За відсутності ресурсів необхідно залучати правоцентристські інструменти – давати свободу бізнесу, щоб він створював національний продукт. Це означає менші податки (!), менший державний апарат (!), менше регулювання. Натомість бізнес має відповідати державним політикам і стандартам, а держава має створити ефективні механізми контролю за великими корпораціями, а також інвестувати в безпекові питання.

Наша команда – команда Української Платформи Собор – працює винятково в рамках робочих економічних моделей. Це означає, що коли ми говоримо про зниження рівня корупції, то маємо на увазі цілу сукупність факторів: підвищення якості освіти; створення баз пацієнтів, студентів, лікарів; ефективну роботу з кадрами; виборність суддів та шерифів на місцях і т.д.

Муніципальний простір – це розробка стандартів життя. В українських умовах абсолютний ідіотизм – вимагати від міста поставити повсюди скамійки, смітники і забезпечити озеленення. Обіцяти це – це свідомо дурити виборців. В міст немає не це грошей, навіть бюджет Києва дефіцитний. Тому задача місцевих депутатів і адміністрацій – створити такі умови і стандарти, в яких локальний бізнес буде самостійно піклуватися про свою територію, встановлюючи скамійки, смітники і т.д. Звичайно, не всі питання може вирішувати бізнес, але ігнорувати потенціал суспільства і покладати всю роботу на владу – це тільки ускладнювати ситуацію.

В Лондоні чи Берліні немає безлічі заборонних норм, які визначають зовнішній вигляд магазинів, кіосків, вивісок. Такий документ, який є в Києві, і визначає, що таке "інформаційна вивіска" – відсутній! Натомість є стандарти, яким прагнуть відповідати підприємці або жителі будинків.

Системні реформи можливі лише тоді, коли вони будуть реальними і послідовними, коли будуть враховувати не тільки вимоги людей, але й реалії життя. Ефективний менеджер – той, хто знайде точку, де збігається популярне і можливе, і створить умови для командної роботи. 25 травня в Києвську міську раду прийдуть команди ефективних менеджерів, здатних на реалізацію саме таких реформ.

І отже, завтра в 10.30 в УНІАН відбудеться публічна презентація програм Української Платформи Собор і Української Народної Партії – на вибори до Київської міської ради. Будемо раді вас бачити!