Публічна робота для Києва
1. Кілька тижнів тому я написав блог про свавілля ДАІ не дорогах. І зокрема, публічно звернувся до керівництва Автоінспекції із запитанням – яке відношення до безпеки дорожнього руху має практика зупинок машин та перевірка документів водіїв – без жодних порушень ПДД.
Жодної відповіді ДАІ, звичайно ж не надала, а кількість рожевопиких пузатиків на дорогах тільки зросла. Зранку чи не щопівкілометра стоїть машина і два бравих інспектора витягують з потоку машини, заглядають ніжно у вікно і питають – "У вас все в порядку? Документи покажете?". Це не заходи безпеки через терористичну загрозу (адже реальних перевірок машин немає), це не спецоперації (адже жодних наказів теж в природі не існує), це просто спроба добрати до літа кошти на відпочинок. Кошти, які даішники не доотримали за пару місяців вимушеного простою.
2. Здавалося б, до чого тут вибори до Київської міськради? Справа в тому, що місцеві депутати, попри суттєві обмеження щодо впливу на адміністрацію, все ж таки є представниками громади. І так само, як і журналісти, як і громадські діячі – можуть публічно піднімати і говорити про проблеми. Публічність – це потужна зброя.
Глобально проблему ДАІ і безпеки дорожнього руху можна вирішити лише на державному рівні – люстраційними механізмами, розробкою нових стандартів безпеки, зміною статусу інспекторів. Це довгий процес, неможливий без політичної волі керівництва країни.
Однак місцеві депутати вже сьогодні можуть створити органи громадського контролю – за прикладом "Дорожного контролю". Ресурси: публічний майданчик Київради, три комунальних ЗМІ, соціальна реклама, персональна участь депутатів. Учасник такої ініціативи зможе не просто зранку проїзжати повз черговий "безпековий загін", але зупинятися і перевіряти підстави, на яких даішники зупиняють автомобілі, фільмувати їхню діяльність, офіційно, як представник громадської ради, звертатися в державні органи зі скаргами.
Задача – створити механізм масового контролю, в умовах якого даішники просто боятимуться порушувати закон. Київрада не зможе покарати інспекторів, але депутати разом з громадянами можуть примусити їх припинити порушувати права водіїв.
3. І таких локальних проблем дуже багато – щодо яких місцеві депутати можуть встановити чіткі пріоритети та допомагати громадянам у вирішенні. Наведу деякі приклади, із якими люди дзвонять на телефон довіри Української Платформи Собор:
- Критична проблема зростання цін на медпрепарати: вони виросли із доларом, але лишилися на тому ж місці, попри падіння курсу;
- Відсутнє освітлення на Палладіна 13;
- Червоноармійська 124А – ліфти знаходяться в аварійному стані;
- На Виноградарі необхідно відновити роботу бюветів;
- Необхідно вирішити не тільки проблему паркінгів в центрі міста, але й біля будинків в спальних районах;
- На Синьому озері необідно обладнати території для відпочинку;
- На Бахмацькій 20 житловий будинок постраждав від забудовника ("Укрінвестбуд"), але вподовж років жителі не можуть вирішити проблему;
- Аналогічно на Кіквідзе забудовник ("Бастіон"), попри поставнови суду, відмовляється укріплювати схили, розблокувати вулицю Вільшанську, зносити незаконні забудови;
- І таких проблем тисячі!
Більшість із цих проблем є результатом глибоких системних конфліктів всередині міста, насамперед – корупції, що охопила буквально всі сфери життя.
Однак буде помилкою концентруватися винятково на системних реформах, без "малих справ", без постійного діалогу з жителями і без підтримки їхніх щоденних вимог. І тут роль депутатів Київради може бути ключовою – у вигляді постійного тиску на відповідальних осіб та на структури, які банально не виконують свою роботу. Одна справа – скарга пенсіонера, інша – постійні листи, перевірки, дзвінки від групи депутатів. Не президент і не міністри мають вирішувати локальні проблеми, це винятково наша спільна задача.
4. По суті, декілька нових політичних команд, що прийдуть до Київської міської ради, повинні не тільки запустити системні реформи, але й мають підтримати громаду у тисячах проблем – власною присутністю, постійним наголосом, тиском на чиновників.
Ефективність системних реформ буде тільки зростати від прискіпливої уваги громади до конкретних задач в кожному будинку і в кожному дворі. І це повністю відповідальність нових політичних команд.
І я говорю не тільки про Українську Платформу Собор:)
