24 червня 2014, 14:04

У пошуках ідей та інструментів їх втілення

Відомий журналіст і громадський діяч Микола Вересень став першим гостем Дискусійного клубу, започаткованого Українською Платформою Собор.

Активісти Київської міської організації партії ініціювали створення дискусійного майданчика для обговорення ідей щодо партійного будівництва та актуальних проблем політичного життя України. Головним спікером першого засідання виступив відомий журналіст і громадський діяч Микола Вересень. Пріоритетною темою для обговорення серед учасників дискусії стало визначення місця правої консервативної ідеї в середовищі сучасних українських партій. Головне питання: чи має така ідея запит і політичну перспективу серед пересічних українців?

На думку Миколи Вересня, існують два шляхи розбудови партійної структури на сучасному етапі розвитку українського суспільства: залучення прихильників через харизму лідера та комунікацію – тобто поширення певної ідеї серед максимальної кількості потенційних реципієнтів.

"Дискредитація партійного життя за останні 23 роки досягнула такого рівня, що новим партіям дуже важко пояснити людям свою інакшість, винятковість. Тому громадяни більш охоче реагують на харизму політика, його енергетику. Один лише "інтелект" зараз не пройде, потрібно, щоб людину щось зацікавило, захопило", – вважає тележурналіст.

Після подій на Майдані партійне життя в Україні значно змінилося: в суспільстві з'явився запит на нові політичні сили, які б об'єднали людей за певними інтересами.

"Запит на праву ідею фактично існує з самого початку виникнення незалежної України. В її основі надзвичайно проста істина: для того, щоб перерозподіляти блага, їх потрібно заробити. А зробити це можна тільки за допомогою власної енергії: або застосувати свій інтелект, або розбудувати свою власну систему – бізнес, розвинути певну ідею, створити додаткову вартість. Іншого шляху немає", – поділився своїми думками Микола Вересень.

Він висловив переконання, що в 90-ті роки в незалежній Україні "права" ідея не мала достатнього підґрунтя для реалізації: це був, швидше, романтизм та наївність певної частини інтелектуалів, які прагли використати концепцію, яка вже працювала в інших країнах.

"Однак, слід зауважити, що на Заході ідеї консерватизму розвивалися поступово, подолали природний шлях, формувалося певне середовище та цінності, які зрештою сповідує певна частина суспільства. Якщо є гарна ідея, енергетично заряджена група людей та бажання до комунікації – тоді немає значення, яку саме назву носитиме партія чи політичний рух. Але для цього потрібно, щоб ідею обговорювали скрізь протягом певного часу – і через рік, два, п'ять про неї дізнаються всі", – висловився гість Дискусійного клубу.

Сьогодні українці під словом "партія" розуміють утворення, що має стосунок до парламенту, а не до поширення певної ідеї через розгалужену систему. Запит на праву консервативну ідеологію нині висловлюють близько 20% населення України. "Найбільше такі ідеї підтримують підприємці малої та середньої ланки, досить активна частина громадян. І цієї кількості достатньо, щоб долучити їх до політичної діяльності – саме для них і потрібно працювати. Очевидно, що зараз не вистачає "чесної" партії, яка б підтримала малий та середній бізнес", – наголосив Микола Вересень.

"У мене символізм дуже простий: безсумнівна Україна – це територія, де не залишилося пам'ятників Леніну. А там, де вони ще присутні – досі у головах громадян вирує комунізм. Якщо в тебе Леніна у голові немає – то ти вже готовий до правої ідеї", – додав журналіст.

Дискусійний клуб Української Платформи Собор – експертний майданчик для обговорення актуальних тем, що стосуються побудови ефективної та успішної України.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...