25 квітня 2018, 20:12

Чи є різниця між "брудними" політиками і "чистими" журналістами?

Прочитав черговий матеріал з результатами "резонансного розслідування". На жаль, він викликав у мене неприємне відчуття відсутності різниці між "брудними" політиками і "чистими" журналістами.

Чому "на жаль"? В матеріалі згадуються мої коментарі чотирирічної давності. В самому тексті фактично використано допис Дмитра Гнапа від 19 квітня, який збігся з початком "хвилі" матеріалів про "нові" плівки депутата-утікача і став основою для десятків подібних статей.

Будь-який політтехнолог може розказати про алгоритм запуску такої "хвилі": береться один або кілька експертів, вони дають коментарі, і потім ці коментарі масово поширюються в ЗМІ у вигляді авторських текстів.

В цих текстах – класичні рецепти маніпулятивної подачі матеріалу з підручників з пропаганди. Наприклад: можна взяти старі, вирвані з контексту коментарі, і подати як сьогоднішні. Для створення ефекту актуальності та важливості можна використати оцінкові фрази на кшталт: "Ви ж не думаєте, що така людина як Артем Біденко стане брехати? Адже сьогодні пан Біденко – поважний урядовець, державний секретар Міністерства інформаційної політики і права рука Юрія Стеця – друга президента".

Фактично читачу дають викривлену ситуацію, ніби коментарі мають відношення до нинішньої ситуації. Хоча коментарі були дані чотири роки тому, коли навіть не існувало Міністерства інформаційної політики.

Можливо, хоч один з цих матеріалів дає протилежну позицію – як основу чесної журналістики? Можливо, "чистий" журналіст дав можливість "поважному урядовцю" озвучити актуальний коментар? Тим більше, я неодноразово і публічно, і навіть цьому конкретному журналісту давав такі коментарі – достатньо взяти їх і додати до матеріалу. Як того вимагають стандарти BBC.

Однак чомусь права на власну думку в мене немає – сотні публікацій виходять без представлення моєї позиції, фактично викривлюючи реальний стан справ. Що це є, як не порушення стандартів журналістики? І навіть якщо цей журналіст зараз візьме і додасть мій коментар – це не змінить ситуацію, маніпуляція масово поширилася і зробила свою справу.

На жаль, такий підхід добре характеризує і саме "розслідування", і методи, за якими проводяться подібні "викриття". Ціну ж платимо ми всі – адже втрачаємо розуміння, яка різниця між "брудними" політиками і "чистими" журналістами.

Якщо журналісти роблять так само, як політики – чому ж ми дивуємося, що довіра до журналістської професії падає до них так само, як до політиків?

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...

Чи можливо виграти в інформаційній війні?

Існує коротка і неприємна відповідь на винесене зверху запитання. Неможливо. Так само, як неможливо забезпечити безпеку – затерте словосполучення багатьох офіційних документів, яке перестрибнуло до нас через паркан незалежності з країни абсурду і безглуздя...