Кремль офіційно боїться S.T.A.L.K.E.R. 2. І це прекрасно
Генпрокуратура РФ оголосила GSC Game World "нежелательной организацией". Причина – підтримка ЗСУ та "агресивний русофобський контент" у S.T.A.L.K.E.R. 2. По суті, росіяни офіційно визнали: українська гра їх так дістає, що довелося писати папірці, заставляти бігати бюрократів, щоб підписувати і рахувати.
Що саме їх дратує?
У документі прокуратури все написано досить відверто. GSC звинувачують у тому, що студія:
• Формує образ росії як "держави-агресора" (яка несподіванка)
• Підтримала ЗСУ на $17 мільйонів у 2022 році
• Випустила гру з "українськими наративами"
Останній пункт особливо смішний. "Українські наративи" в українській грі українських розробників – хто б міг подумати!
17 мільйонів – це тільки офіційна цифра
Російські чиновники старанно порахували, що керівництво GSC перерахувало близько $17 млн на дрони, комплектуючі та автомобілі для ЗСУ. Але це тільки за 2022 рік і тільки те, що потрапило в офіційні документи.
А ще є понад 100 Volkswagen Transporter, які GSC разом з NAVI та благодійним фондом MK Foundation передали військовим та прикордонникам. Повністю укомплектовані, часто з брендингом S.T.A.L.K.E.R. – щоб навіть на фронті було впізнавано.
Уявіть собі російського чиновника, який сидить і рахує українські буси для протоколу. "Так, тут ще один Транспортер, записуємо..."
Heart of Chornobyl проти "русского мира"
GSC не робили напівзаходів з початку повномасштабної війни. Студія перейменувала гру на Heart of Chornobyl з українською транслітерацією, прибрала всю російську озвучку і залишила тільки українську та англійську локалізації. У грі звучать українські пісні, музика, навіть Стус.
Гравці в усьому світі тепер чують українську мову і бачать "Chornobyl", а не "Chernobyl". Мільйони людей по всій планеті грають в Україні. Не в "постсоветском пространстве", не "в русском мире", а в Україні.
Це настільки бісить Кремль, що вони написали офіційний документ про загрозу.
Коли AAA-гра стає проблемою держави
Контекст важливий: S.T.A.L.K.E.R. 2 розробляли під час війни. Команда релокувалася, працювала під обстрілами, відбивала хакерські атаки. Офіс у Києві підпалили.
Результат? AAA-гра світового рівня в топах продажів десятків країн. Гра настільки якісна і настільки українська, що російська прокуратура вважає її загрозою державній безпеці.
Коли твій культурний продукт офіційно лякає ядерну державу – щось пішло дуже правильно. А компютерні ігри вже давно – культурний продукт.
Власник GSC та NAVI Максим Кріппа зробив те, що рідко буває в бізнесі під час війни. Він профінансував релокацію студії, дав можливість завершити розробку AAA-гри, підтримав рішення відмовитися від російського ринку і запустив масштабні благодійні програми через MK Foundation.
У 2022-му це виглядало як божевілля – відмовитися від величезного ринку, вкладати мільйони в гру під обстрілами. Але сьогодні це знак якості.
S.T.A.L.K.E.R. за межами розваг
GSC використовує бренд не тільки для продажів. Студія робила ролики з ДСНС про мінну безпеку, брала участь у кампаніях UNITED24 – від генераторів для шкіл до відбудови освіти.
Гра про виживання в Зоні тепер допомагає українцям виживати в реальності. Іронія, яку точно не оцінили в російській прокуратурі.
Українські військові беруть позивний "Сталкер". Для них це не ностальгія за грою, а частина культурного коду, спосіб проговорити війну через знайому метафору.
Коли Кремль офіційно забороняє цей культурний продукт – це особливий вид підтвердження його сили.
Кейс для українського бізнесу
Модель GSC + NAVI + MK Foundation показує, як може працювати український бізнес під час війни:
1. Довгострокові інвестиції всупереч очевидним ризикам
2. Відкрита підтримка ЗСУ без реверансів
3. Якісний продукт з чіткою українською ідентичністю
4. Результат: заборона в рф і визнання у світі
Коли ворог реагує офіційними заборонами – значить, ти робиш щось правильно.
P.S. Кожна наступна копія S.T.A.L.K.E.R. 2 тепер продається з неофіційним досягненням "заборонено російською прокуратурою". Це треба було друкувати на коробці.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
