Шлях осилить той, хто йде
Україна розбурхана. Україна живе політикою. Україна не може заспокоїтися. Ліві воюють з правими. Праві воюють між собою. І всі разом обіцяють людям диво. Підвищити, посилити, прорвати.
А між тим, світ не стоїть на місці. Світ рухається. Особливо той світ, який видно з нашого вікна, особливо вікна прикордонного.
Європа втомилася чекати Україну. Європа йде далі і відстань між нами значно більша ніж два роки тому. Щоб хто не говорив про гарні перспективи.
Бо Європа перестає розуміти нас. Європа стомилася тримати простягнену назустріч Україні руку.
То ж потрібні зміни. Зміни, які змусять політиків замість хаотичних дій мислити та рухатися стратегічно.
Сподіваюсь, що перший крок в цьому напрямку вже зроблено.
Минулого тижня 53 народних депутати України підписали Заяву про утворення Міжфракційного депутатського об'єднання "Європейський розвиток".
Вперше за історію українського парламентаризму у парламенті шостого скликання на добровільних засадах утворено депутатське об'єднання до складу якого увійшли депутати – представники усіх політичних фракцій парламенту: фракції Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко, "Наша Україна – Народна Самооборона", Партії комуністів, Блоку Литвина.
Вперше у парламенті об'єднання депутатів максимально відображає очікування і сподівання переважної частини українського суспільства.
Вперше депутати об'єдналися не навколо лідера, не навколо посад, а заради Майбутнього!
Вперше депутати відкинули політичні таі особисті амбіції і поставили свої підписи під документом, кінцева мета якого – запровадження європейських стандартів життя в Україні, як того заслуговує українська нація.
Щоб кожен громадянин України поважав один одного! Щоб кожен громадянин України пишався своєю країною! Щоб кожен українець за межами своєї Батьківщини знав, що найкраща у світі країна – Україна!
Нас можуть назвати романтиками. Можливо, наш голос буде важко почути. Але ми романтики, які будуть йти. Робити хоча б крок, хоча б півкроку, але йти.
Йти шляхом, яким пройшли Польща, Болгарія, Литва, Латвія, інші східноєвропейські країни. Це дорога, яка триває роки, а то й десятиліття.
Бо європейська інтеграція – це не лише переговори на вищому рівні. Це ще й реформування усіх секторів української економіки. Це адаптація до європейського законодавства понад ста тисяч сторінок національних законодавчих актів. Це копітка, щоденна праця сотень тисяч людей протягом багатьох років.
Та потрібно йти і розпочинати ці довгоочікувані українським народом перетворення, які, сподіваюсь, вийдуть далеко за межі парламенту і об'єднають усіх, хто гордо і впевнено буде говорити "Я будую свою країну!"
Тож успіху усім нам: у стінах парламенту, у своїй родині, у своєму місті чи за межами своєї країни.
З Богом!
