Про маленькі лобістські хитрощі та чому Мінфін висік сам себе
Я й не сподівалася що все відразу "піде по маслу". Тому буду апелювати до громади, до політиків, до духовенства.
У середу, комітет Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва розглядав проекти законів, метою яких є врегулювання діяльності у сфері азартних ігор.
Один із законопроектів доповідав колега Григорій Смітюх (проект N1016), який запропонував локалізувати проведення азартних ігор на чотирьох спеціально виділених територіях.
Законопроект, який я внесла разом з Іриною Геращенко, Катериною Ващук, Оленою Кондратюк (N1016-2) натомість передбачає не концентрувати гральний бізнес в певних зонах, а винести гральні заклади за межі населених пунктів. При цьому передбачається посилити вимоги до самих гральних закладів, з тим, щоб не створити ситуацію коли за кільцевою дорогою буде розташована маса кіосків, які не можливо буде проконтролювати.
Хочу сказати, що і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України та й самі представники грального бізнесу визнали наш законопроект найкращим. Хоча, звичайно ж останні не сприймають ідею щодо виселення їх гральних закладів з міст.
Я була готова до дискусії, однак дискусії так і не відбулося. У членів комітету навіть не було запитань по суті законопроектів, тому в підсумку був проголосований заздалегідь підготовлений проект рішення, який лежав на столі у голови комітету.
Суть рішення – законопроекти (їх три, бо був ще й проект Валерія Писаренка) відправити на повторне перше читання, доручивши Комітету підготувати узгоджений документ. Для цього у комітеті має бути створено робочу групу до складу якої ввійдуть суб'єкти законодавчої ініціативи, представники виконавчої влади, грального бізнесу.
На перший погляд, рішення наче б то й правильне. Але незрозуміло, що заважає комітету доопрацювати до другого читання наш законопроект? Який, нагадаю, був визнаний експертами таким, що може бути прийнятий за основу в першому читанні.
А як можна поєднати в один проект три різні концепції? Буду рада помилитися, але складається враження, що питання полягає просто в тому, щоб на якомога довший термін відкласти вирішення проблеми неконтрольованості грального бізнесу. Така собі маленька чиновницька хитрість.
До речі, про контроль. Представник від Мінфіну, заступник Міністра фінансів Денис Фудашкін емоційно розповідав про те, що мовляв внесені законопроекти не вирішують проблеми, бо дублюють вже існуючі правові норми. Що мовляв, у нас все врегульовано, і розміщення гральних автоматів на вулиці заборонено і діяльність без патентів та ліцензій, однак не виконуються норми, які передбачають відповідальність за ці порушення.
Скажу чесно, шокуюча заява. Бо ж саме Мінфін має контролювати дотримання законодавства у сфері грального бізнесу. Тобто, виявляється хтось у Мінфіні не виконує свої прямі обов'язки. Може Віктор Михайлович Пинзеник поцікавиться – хто саме?
А ще пан Фудашкін говорив про 600 мільйонів гривень, які отримують місцеві бюджети. Цікаво, чи цікавився він думкою представників органів місцевого самоврядування? Бо багато депутатів місцевих рад, які вважаю краще знають проблеми громади ніж Мінфін, просять: нам не потрібні ці гроші, лише заберіть автомати!
Спіч Фудашкіна взагалі викликав сумнів, чи читав він сам законопроект. Бо надто багато критики в цілому, але без жодної конкретики. Може пан заступник переживав не лише за гроші місцевих бюджетів а й за чиїсь інші?
Ну що ж, я й не сподівалася що все відразу "піде по маслу". Тому буду апелювати до громади, до політиків, до духовенства.
І запрошую усіх долучитися до акції "Автомати під контроль!".
Буду вдячна і за підтримку, і за пропозиції до законопроекту, і за інформацію про стан справ з гральними закладами у вашому місті/селі, а також за справедливу критику.
Пишіть: info@bilozir.com
Текст законопроекту доступний на сайті Верховної Ради.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
