14 грудня 2020, 22:41

А що як РФ обійдеться без особливого статусу ОРДЛО?

Завтра Верховна Рада України знову розглядатиме питання продовження на рік особливого статусу окупованих територій. І, як і минулого року, буду голосувати лише червоною кнопкою.

Маємо визнати: Україна зайшла в глухий кут у Мінському форматі. Росія підтримує план бойовиків і відмовляється представити свій, бо тягне час. Вона прагне, щоб Україна втомилась, махнула рукою і сказала "Хай буде по-вашому!". А ми самі собі встановили дедлайн в один рік, щоб вирішити цей конфлікт. І цей час обмеження теоретично вийшов.

А хтось взагалі уявляє введення в дію "особливого статусу Донбасу" в реальності? Точніше, імплементацію російського ультиматуму, що втілений у законі "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"?

Нашому суспільству давно потрібно розпочати дискусію щодо того, що станеться, якщо особливого статусу не буде? Чи може це зрушити з місця роботу ТКГ, що знаходиться в патовій ситуації? А що, як Мінськ себе вичерпав? Чи існує План Б у президента? А як щодо інших варіантів?

Підтримую наших дипломатів у нелегкій праці, проте неможливо кудись рухатись, коли ти в шпагаті.

Є позиція, що до Мінську прив'язані санкції, але я належу до когорти, яка переконана, що це не так. В жодному рішенні щодо накладення санкцій на РФ не вказано, що вони накладені за порушення Мінських домовленостей. Вони накладені за агресію, дестабілізацію ситуації на Сході України та низку порушень міжнародного права. А от їхнє зняття відбудеться лише тоді, коли Росія виконає Мінські домовленості. Виконання домовленостей – це інструмент, а не самоціль. Їхня мета – припинення агресії та відновлення територіальної цілісності України. А отже, санкції можуть зняти лише після припинення агресії РФ та повної деокупації Донбасу та Криму.

Зрештою, зняття санкцій – це політичне рішення. Як політичним рішенням було і повернення російської делегації до ПАРЄ. І якщо це станеться – то це станеться незалежно від того, чи будемо ми надалі учасниками Мінського формату, чи буде збережений особливий статус – чи ні.

Парламент, зазвичай, надзвичайно одностайний у продовженні особливого статусу. Втім, на Мінську переговори клином не зійшлися. Якщо ми не граємо свою гру, то грають нами.

Услід за Грузією: Чехія обирає проросійський популізм

Вересень/жовтень багатий на міжнародні не дуже хороші новини. І для нас це принципові речі, бо втрачати союзників і друзів під час війни – дуже боляче...

Як польський політикум перетворюється на українофобів

Складається враження, що частина польських політичних еліт застрягла у 20 столітті й продовжує жити історичними фантомами. Поки на Варшавському безпековому форумі частина польського істеблішменту в унісон з європейськими партнерами говорила про необхідність співпраці і переймання нашого досвіду у протидії агресору, президент Польщі подав до Сейму законопроєкт про запобігання "пропаганді бандеризму" та "запереченню волинських злочинів"...

Протипіхотні міни й безпека держави: навіщо Україні вихід з Оттавської конвенції

29 червня 2025 року Президент України підписав указ про вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін (Оттавська конвенція). Сьогодні парламент підтримав вихід з цієї міжнародної угоди...

ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ/ТЕРМІНИ СЛУЖБИ VS СЛУЖИТИ БУДУТЬ ВСІ

Не секрет, що життя в Україні все більше розділяється на два береги: тих, хто досі поза війною в силу різних обставин, і тих, хто не знає, кому дзвонити, коли загинув син; бійця, який вп'яте повертається до свого підрозділу після чергового поранення; волонтерів, яким все важче і важче шукати гроші...

Московська церква, яка вбиває: навіщо нам закон про заборону рпц

"Московська церква вбиває" "Час зупинити найбільшу агентурну мережу Москви" "РПЦ – це підтримка війни і вбивства українців". Ці плакати на фоні заблокованої трибуни в залі Верховної Ради – світлина, яка ввійде в історію 9 скликання Парламенту...

Нотатки перед Самітом у Вашингтоні 2024

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це... знову про слабкість альянсу перед викликами. А для нас ні перспектив наразі, ні надій – давайте відверто...