Московська церква, яка вбиває: навіщо нам закон про заборону рпц

"Московська церква вбиває" "Час зупинити найбільшу агентурну мережу Москви" "РПЦ – це підтримка війни і вбивства українців". Ці плакати на фоні заблокованої трибуни в залі Верховної Ради – світлина, яка ввійде в історію 9 скликання Парламенту. Про що це каже? Про те, що НАРЕШТІ зʼявилася хоч і маленька, але можливість зупинити цього стоголового монстра (продовження московського орла), який систематично вбиває українців і українськість. За даними Єдиного держреєстру, наразі в Україні діють 8097 церков упц мп; для кожного, хто розуміє масштаб проблеми, прийняти закон про заборону діяльності релігійних організацій, які мають зв'язки з рф, потрібно було ще роки тому. Зараз маємо виправити помилку, якої допустилися в 1991 році, надавши можливість упц мп розгорнути свою величезну мережу. Цей тиждень стане для України вирішальним – ми повинні проголосувати 8371 в другому читанні.

Безсумнівно, що і на Заході у рпц досить впливове лобі. Але попри активну діяльність таких персонажів, як американський адвокат Роберт Амстердам – який за гроші громадянина рф і екснардепа Вадима Новінського працює в американських конгресових колах, просуваючи наратив про "ганебне переслідування рпц в Україні" – він та йому подібні не формують порядок денний. У тих, хто систематично вивчає ситуацію в нашій країні, є чітке розуміння звʼязку рпц/Кремля та злочинів в переслідуванні та катуванні за релігійною ознакою. Тому дивно слухати від декотрих нардепів в Києві, що американці чимось в цьому плані стурбовані і висловлюють свої застереження. Люди поза межами України часом більше "в темі", ніж деякі колеги в парламенті.

До речі, цієї весни Естонія визнала московський патріархат інститутом, який виправдовує та підтримує військову агресію. Тоді в заяві нардепів йшлося про те, що заклики московського патріархату "приховують у собі загрозу безпеці та існуванню Естонії, зокрема пряму загрозу суспільному та конституційному порядку".

Рпц обʼєднує кремлівські наративи про священну війну і винищення українців в цілісну ідеологію.

І якщо для когось заборона рпц – це ще досі "питання віри", то ось декілька фактів:

- Митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука (Андрій Коваленко) підозрюється у розпалюванні релігійної ненависті в Україні. СБУ підтвердила факти підривної діяльності митрополита проти державної безпеки України.

- Настоятель Святогірської Лаври упц мп, митрополит Арсеній (Ігор Яковенко) підозрюється у поширенні інформації про розташування ЗСУ. Під час проповіді, яка транслювалась онлайн, розповідав адреси блокпостів, а також підрозділів Сил Оборони України на території Святогірської громади.

- Колишній митрополит Роменський і Буринський упц мп Іосиф (Маслєнніков Олексій Олександрович) після деокупації Сумської області в 2022 році втік з України в росію і опинився серед майже 170 кліриків рпц, яким за матеріалами СБУ заборонено вʼїзд в Україну.

- Митрополит Тульчинської єпархії упц мп Іонафан (Анатолій Єлецьких) пропагував збройну агресію рф серед парафіян та виправдовував тимчасову окупацію частини території України. Засуджений до 5 років позбавлення волі.

Це лише частина найбільш гучних справ про діяльність священників упц мп, що працювали на користь росії після повномасштабного вторгнення. Ще 19 представникам фсбшної мережі з російськими паспортами, які поширювали кремлівські наративи про війну, припинили громадянство України. Серед них – митрополити з Київської, Дніпропетровської та Одеської областей.

Законопроєкт 8371 допоможе, наприклад, позбутися російської агентури в памʼятці архітектури національного значення – Корецькому монастирі. У місті Корець на моїй рідній Рівненщині досі функціонує монастир, що напряму підпорядковується рпц та її патріарху Кірілу. У відкритих джерелах досить просто знайти орган управління конкретно цього монастиря: патріарх і священний синод рпц, який розташований за вказаною адресою в місті Москва. Ось така ставропігія, окрема автономна церковна одиниця, яка підлягає юрисдикції безпосередньо патріархові Кірілу, роками функціонує в Рівненської області.

Окремо хочу прокоментувати питання процедури заборони рпц в Україні. Треба розуміти, що сам законопроєкт є доволі непростим у застосуванні.

Після його ухвалення тисячі окремих справ проти тисяч окремих парафій відкриватися не будуть. Логіка проєкту полягає в тому, щоб встановити зв'язки афілійованості з рпц саме у керівних структурах упц мп, дати їм час на зміну – а якщо вони відмовляться, то йти до суду лише проти керівних органів церкви. Якщо коротко, у разі встановлення ознаки афілійованості з рпц, Державна служба України з етнополітики виносить припис про усунення порушень і направляє його релігійній організації. Одночасно з направленням припису про усунення порушень ДЕСС складає перелік релігійних організацій, щодо яких винесено припис, та оприлюднює його на вебсайті. Протягом 30 днів з дати отримання припису орган зобов'язаний усунути порушення та надіслати до ДЕСС звіт з відповідними підтверджуючими доказами.

Якщо припис виконано не буде, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті подає в суд на зазначений орган. Очевидно, що ці процеси будуть складними, однак це крок до вирішення ключової загрози національній безпеці України.

Нарешті, завтра, 20 серпня 2024 року, Парламент повинен перейти до голосування законопроєкту "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" в другому читанні. Це буде тест на розуміння природи російсько-української війни. Звісно, опісля буде багато роботи з фактичного закриття осередків рпц/фсб, відкриються ще нові деталі роботи російських спецслужб. Але наша задача як парламенту зараз – вперше в історії незалежності зробити крок до очищення від руського міра в царині, яка є найсакральнішою і найчутливішою для Кремля. Це, мабуть, буде одним з найбільших досягнень 9 скликання Верховної Ради України.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.