Госпітальні капкани
19 травня 2017 року Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров'я було проведено круглий стіл на тему: "Створення госпітальних округів в Україні: проблеми та шляхи вирішення".
Головна причина зібрання – численна кількість звернень та скарг, спричинених однією постановою КМУ від 30.11.2016 р. N932 "Про порядок затвердження госпітальних округів". Такого обсягу скарг секретаріат Комітету з питань охорони здоров'я не отримував, мабуть, за всю історію свого існування. Понад півсотні листів, сотні підписів – від десятків народних депутатів України, представників органів місцевого самоврядування (обласних, районних, міських рад), громадських організацій, колективів закладів охорони здоров'я та громадян із різних регіонів країни щодо критичної ситуації, яка склалася навколо формування госпітальних округів.
Круглий стіл перетворився на численне коло, оскільки шукати вихід із ситуації, що склалася, приїхали понад 250 людей з усієї України.
В п'ятницю ввечері (!!!) разом зібралися – представники Адміністрації Президента України, 1-й заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, представники Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури України, очільники української федерації роботодавців охорони здоров'я та професійної спілки працівників охорони здоров'я України, делеговані з усіх регіонів країни депутати обласних, районних та міських рад, керівники департаментів охорони здоров'я облдержадміністрацій, керівники регіональних закладів охорони здоров'я, представники міжнародних організацій, науковці та практики, а ще десять народних депутатів... Єдиними, хто не долучився до роботи стали представники МОЗу – ні письмові запрошення, ні телефонні дзвінки, ні доручення Прем'єр-міністра – не змусили очільників профільного міністерства прийти, щоб почути проблеми, подивитись людям в очі і допомогти знайти рішення проблем.
А проблем – більш ніж достатньо. Представники усіх регіонів наголошували на необґрунтованості визначеного порядком створення госпітальних округів радіусу зони обслуговування госпітального округа – 60 км, який не враховує вкрай низьку якість доріг, відсутність прямого транспортного сполучення, високі ціни на пальне та проїзні квитки, брак та застарілість автотранспорту, що працює в екстреній медичній допомозі.
За моїми даними у 2016 році укомплектованість спеціалізованими автомобілями становила 70% від потреби, але більше половини з них фізично зношені та потребують заміни. За таких умов сьогодні в межах визначених госпітальних округів фактично неможливо виконати встановлений норматив (не більше 60 хвилин) доїзду пацієнтів до центру госпітального округу. Поки місцеві бюджети зможуть вирішити проблеми доріг, закупити новий транспорт – люди будуть потерпати від неможливості отримати життєво важливу допомогу.
Усі учасники круглого столу висловили упевненість у тому, що створення госпітальних округів призведе до зменшення обсягів медичної субвенції, і як результат до закриття або перепрофілювання центральних районних лікарень, які зараз є основною ланкою надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на регіональному рівні. Тим більше, що реформа первинної ланки медичної допомоги ще м'яко кажучи не завершена і не зрозуміло де зможе людина знайти свого сімейного лікаря. Саме нестача матеріальних та кадрових ресурсів не дає змоги для задоволення 80% звернень громадян за медичною допомогою.
У процесі обговорення, яке тривало майже 4 години учасники засідання також акцентували увагу, що стали заручниками суттєвих системних недоліків розробленого МОЗ порядку створення госпітальних округів.
Зокрема поставали питання, які потребують негайного вирішення!
1. Чому ограни місцевого самоврядування фактично усунуті від формування госпітальних округів. Зазначеною вище постановою КМУ не передбачено безпосередньої участі органів місцевого самоврядування у цьому процесі. Такий підхід, на думку громадськості створює умови для одноосібного прийняття рішень на рівні виконавчої влади (чиновників ОДА).
Тим більше, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 32 п. Б) державою делеговано повноваження щодо:
• забезпечення доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території;
• розвитку всіх видів медичного обслуговування;
• розвитку мережі лікувальних закладів усіх форм власності;
• забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
2. Чому після прийняття постанови, Міністерство охорони здоров'я України не забезпечило розробку і не затвердило необхідні для формування госпітальних округів нормативні документи:
• обсяги надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня;
• чіткі критерії для визначення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів;
• стандартний перелік відділень (типову структуру) багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів;
• положення про типові заклади охорони здоров'я, що входять до складу госпітального округу.
3. Чому при формуванні госпітальних округів як у правовому полі, так і на практиці не враховуються географічні, економічні та демографічні особливості аграрних, гірських, курортних та прикордонних районів, а також міст-супутників атомних електростанцій та міст розташованих поряд з військовими частинами або автомобільними дорогами державного значення.
На жаль, відповісти на ці болючі питання було нікому. Як я вже казала, ідеологи створення госпітальних округів – очільники Міністерства охорони здоров'я – на захід Комітету не з'явилися.
Якщо в.о. Міністра охорони здоров'я пані Уляні Супрун можна не виконати два доручення Прем'єр-міністра України В.Б. Гройсмана прийняти особисту участь у засіданні круглого столу, то чому постанови Кабміну потрібно виконувати – задавали логічне питання очільники областей і районів. Що, власне і сталося – деякі райони вирішили проігнорувати постанову про створення госпітальних округів, поскільки вважають її недолугою і прийняли відповідні рішення на зборах громад.
Така поведінка вищого керівництва профільного міністерства по нехтуванню і невиконанню доручень Прем'єра підриває інституційність держави, повагу до влади і створює прецендент втрати владою контролю над власною країною.
За результатами заходу переважна більшість учасників висловилася за скасування діючого порядку створення госпітальних округів. Було підкреслено, що формування госпітальних округів можливе тільки за умови розробки необхідної нормативно-правової бази і лише після проведення адміністративно-територіальної реформи. Це рішення знайде своє відображення у резолюції, яку Комітетом буде підготовлено та направлено членам Уряду та органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Сподіваюсь, що реакція з боку Уряду не змусить на себе чекати. Треба чітко розуміти, що від людей, загнаних у капкани госпітальних округів не варто очікувати ні поваги, ні підтримки на наступних виборах, ні виконання законів і шкідливих постанов, а це означає – не тільки колапс системи охорони здоров'я в Україні, а й повну руйнацію державних інституцій!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
