15 листопада 2017, 14:56

Українській нації загрожує виродження

Критична ситуація, яка склалася у сфері залежності українців від алкоголю, наркотиків та тютюну загрожує нації повним виродженням. І якщо вже сьогодні не вжити екстрених заходів, завтра ми можемо деградувати до рівня, з якого більше ніколи не піднімемося.

Це підтверджують і дані досліджень ВОЗ, згідно яких, якщо нація вживає понад 6-8 літрів спирту за рік на одну людину, то вона запускає механізм власного виродження, відбуваються незворотні зміни її генофонду. Ми цю межу перетнули давно і вживаємо близько 14 літрів спирту на рік.

Сьогодні за оцінками експертів на алкоголізм страждають близько 1 мільйону українців, але якщо врахувати так званий пивний алкоголізм, коли цілком нормальна людина щодня вживає по кілька пляшок пива – ця цифра зростає у багато разів. Щороку внаслідок вживання алкоголю та спричинених ним хвороб вмирають близько 500 тисяч українців.

Не менш жахливою є ситуація з наркоманією: сьогодні в Україні, за даними МВС, мешкає понад 500 тисяч наркоманів, з них майже 172 тисячі осіб вживають наркотики регулярно. Причому кількість наркоманів зростає щороку на 5-10%, а їхній середній вік зменшується, захоплюючи дедалі більше підлітків.

Тривожною залишається статистика з тютюнопаління – в Україні курять сьогодні майже 48% чоловіків та 18% жінок працездатного віку, що призводить до зростання кількості серцевосудинних захворювань та смертності.

Внаслідок паління щороку вмирають понад 85 тисяч українців. Крім того, що споживання тютюну на 90% підвищує ризик захворюваності на рак легень та на 30% – на рак грудей, курці ще й живуть на 10-12 років менше, ніж ті люди, що не споживають тютюну.

А ще маємо сотні тисяч людей, що страждають на токсикоманію, ігроманію, медикаментозну та інші залежності...

Маючи таку вражаючу статистику, як наслідок, ми отримали близько 2 мільйонів психічно хворих людей, що складає близько 5% населення.

Ми стаємо слабкими, хворими, неконкурентоспроможними та стрімко деградуємо. До цього слід додати, що найбільш активні та дієві люди постійно і масово виїжджають за кордон, послаблюючи і без того виснажену націю.

Якщо нація – це збірна особистість, яка конкурує з іншими в цьому світі, то ми сьогодні серед найслабших. І ми маємо розпочати системну роботу зі зменшення залежностей українців.

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені – завдяки антитютюновим законам нам вдалося трохи покращити ситуацію. Кількість курців зменшилася з 41% у 2005 році до 22,8% у 2017 році.

Цей приклад показує, що боротися з залежностями на державному рівні можна та потрібно. Але це має бути системно, наполегливо і не зважаючи на протести лобістів алкогольних чи тютюнових компаній.

І, наостанок, ще одна хороша новина. В Україні, нарешті, розпочав свою роботу один із центрів американської мережі з обміну технологій в області залежностей, у відкритті якого я сьогодні взяла участь.

Створений на базі Українського науково-дослідного інституту соціальної та судової психіатрії, він буде вивчати та пропонувати найбільш дієві в Україні механізми профілактики, лікування та реабілітації людей з залежностями.

Я вірю, що ми ще зможемо врятувати нашу багатостраждальну націю від повної деградації. Ми повинні це зробити, бо інакше зникнемо, ніби нас ніколи й не було...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Бути чи вдавати...

Настає момент, коли людина починає втомлюватися від ролей. Не від роботи і не від відповідальності, а саме від ролей – від необхідності виглядати сильнішою, впевненішою, успішнішою, ніж вона є насправді...

Він пішов переможцем

Сьогодні Україна втратила людину, яка стала символом віри, стійкості і відданості своїй державі. Пішов із життя Святійший Патріарх Філарет...

Щастя і щастьоліття

Сьогодні світ говорить про щастя. Його зичать одне одному. Про нього пишуть. Його шукають у великих досягненнях і малих радощах. Але якщо зупинитися на мить і чесно відповісти собі – що саме ми шукаємо, коли говоримо "я хочу бути щасливим"? Можливо, варто почати з простого, але незручного запитання: а чи однаково ми розуміємо це слово? Щастя – це завжди про мить...

Не все варте суперечки

Молодий журналіст приїхав до маленького будинку на краю села, щоб узяти інтерв'ю у чоловіка, якому виповнилося сто років. Його цікавив секрет довголіття...

Прийняття і щастьоліття

Є слово, яке люди часто сприймають неправильно. І тому його бояться. Це слово – "прийняття". Багатьом здається, що прийняти – означає здатися...

Щастьоліття і багатогранність (памʼяті Тараса Шевченка)

Є люди, в яких ніби живе більше одного життя. Вони не вкладаються в одну роль, одну професію, один талант. Їх неможливо описати одним словом...