29 жовтня 2018, 11:24

Уряд вчинив суїцид через жадібність

Жадібність дуже часто буває сильнішою за інстинкт самозбереження. Підвищення тарифів на газ – безглузда з точки зору оздоровлення українськоі економіки ідея – смертельно вдарила як по кишеням звичайних українців і підприємців, так і по рейтингу чинної влади. Чому ж на це погодився уряд?

Прості цифри свідчать про те, що жодного здорового сенсу в цьому підвищенні не було. Так, для поповнення золотовалютних резервів Україна з 2015 по 2017 роки отримала 8,7 млрд доларів, плюс за підвищення тарифів маємо отримати ще 1,9 млрд, що сукупно становитиме 10, 6 млрд доларів або приблизно 300 мільярдів гривень. Причому ці гроші витрачати на розвиток економіки ми не можемо – вони просто лежать, щоб усі думали, що ми багаті і створювалося оманливе враження економічної стабільності країни.

Разом з тим, з 2015 року на субсидії населенню з бюджету було спрямовано близько 200 млрд гривень, плюс близько 100 млрд гривень додатково витратить держава на опалення та гаряче водопостачання бюджетних установ у зв'язку з підвищенням тарифів. Виходить, що держава втрачає 300 мільярдів через нестримне бажання позичити ті ж 300 мільярдів.

Де ж логіка влади у тому, щоб завдавати державі збитки на 300 мільярдів, а потім позичати їх під відсотки, ще й вбиваючи собі рейтинг?

Логіка не всім зрозуміла, але дуже проста. Гроші в МВФ позичає держава Україна, і віддавати їх будемо ми всі. А субсидії, які виділяються з бюджету – йдуть у кінцевому рахунку до кишень олігархів, які контролюють майже всю енергетику України.

Підвищивши тарифи, керівництво уряду пішло на свідоме політичне самогубство, розуміючи, що дуже скоро і так доведеться звільняти владні кабінети. Але натомість вони на роки вперед забезпечили українських олігархів надприбутками, повісивши на українців як нові тарифи, так і нові борги перед МВФ.

З тими, хто приймав антинародні рішення – все буде гаразд, навіть якщо вони не втримаються у кріслах. Адже до влади під різними партійними прапорами знову рвуться все ті ж олігархічні сили, які у новому парламенті прикриють своїх благодійників з теперішнього уряду.

Нам знову хочуть змінити вивіску, не змінюючи суті. І тільки в наших силах не допустити такого сценарію...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Він пішов переможцем

Сьогодні Україна втратила людину, яка стала символом віри, стійкості і відданості своїй державі. Пішов із життя Святійший Патріарх Філарет...

Щастя і щастьоліття

Сьогодні світ говорить про щастя. Його зичать одне одному. Про нього пишуть. Його шукають у великих досягненнях і малих радощах. Але якщо зупинитися на мить і чесно відповісти собі – що саме ми шукаємо, коли говоримо "я хочу бути щасливим"? Можливо, варто почати з простого, але незручного запитання: а чи однаково ми розуміємо це слово? Щастя – це завжди про мить...

Не все варте суперечки

Молодий журналіст приїхав до маленького будинку на краю села, щоб узяти інтерв'ю у чоловіка, якому виповнилося сто років. Його цікавив секрет довголіття...

Прийняття і щастьоліття

Є слово, яке люди часто сприймають неправильно. І тому його бояться. Це слово – "прийняття". Багатьом здається, що прийняти – означає здатися...

Щастьоліття і багатогранність (памʼяті Тараса Шевченка)

Є люди, в яких ніби живе більше одного життя. Вони не вкладаються в одну роль, одну професію, один талант. Їх неможливо описати одним словом...

Крихка памʼять – Memoria fragilis

Є втрати, які приходять раптово і боляче. І є втрати, які тривають довго – день за днем, повільно, невблаганно, і не менш болюче. Деменція належить саме до таких...