27 лютого 2019, 12:25

Українські олігархи можуть продати Україну Кремлю

В разі, якщо українські олігархи вирішать, що їм вигідніше домовитися з Кремлем, ніж продовжувати протистояння, вони зроблять це легко і без вагань, попри всі жертви, які приніс український народ у боротьбі за свободу і незалежність.

Дивуватися тут не варто, треба просто розуміти психологію більшості олігархів, з якими мені довелося багато стикатися під час роботи у парламенті.

Немає такого жахливого злочину, на який не піде олігарх заради збереження статків та власного збагачення. В нього немає вітчизни, немає патріотизму, немає Бога, бо він служить іншому богу – Великим Грошам.

Заради них він готовий покласти на вівтар все – честь, гідність, власну країну і мільйони життів своїх співгромадян. Бо відмовитися від того, що він вигриз у цього життя – він не зможе ніколи.

Як вони сприймають Україну? Не так, як пересічні громадяни. Для них Україна разом із землями та людьми, що тут мешкають – це великий актив, яким можна вигідно розпорядитися.

Сьогодні вони викачують величезні статки з її території, а завтра – можуть віддати незалежність держави заради дозволів на розробку нафтогазових родовищ десь у Сибіру. Нічого особистого, тільки бізнес. Гроші стирають кордони і не мають національності. А ще – для декого вони не пахнуть...

І нехай нікого не вводять в оману патріотичні і радикальні гасла, які вигукують їхні ставленики у парламенті та уряді. Це все для нас, для електорату. Але там, на верхівці, вони завжди між собою домовляться. Бо більшість з них досі пов'язані з кремлівськими олігархами спільною власністю, контрактами, зобов'язаннями та особистою дружбою.

Всім нам треба чітко усвідомити одне: допоки Україною керують олігархи та створена ними корупційна система – зрада висить над нами дамокловим мечем. Ми не контролюємо владу, не контролюємо державу, а, значить, і не контролюємо долю власної країни і власну долю.

Наше спільне майбутнє в таких умовах залежить від того, що вирішать між собою кілька людей. І вони можуть зрадити нас у будь-який момент.

А тому єдиний вихід – це не зміна облич при владі, а повна зміна системи, оновлення політичних еліт та відсторонення олігархів від влади. Пам'ятаймо про це, коли обиратимемо власне майбутнє на виборах...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Крихка памʼять – Memoria fragilis

Є втрати, які приходять раптово і боляче. І є втрати, які тривають довго – день за днем, повільно, невблаганно, і не менш болюче. Деменція належить саме до таких...

"Не спи"

Я знаю людину, яка не спить. Ви, мабуть, також? Мій друг воює з перших днів. Захищає, вивозить, рятує. Кілька разів був контужений. І щоразу повертався назад – не з бажання довести щось, а з внутрішнього відчуття відповідальності...

Всім сильним присвячується

Останніми роками ми дедалі частіше читаємо короткі повідомлення, від яких холоне всередині: "Раптово помер... Серце зупинилося. Агресивна онкологія...

Вдячність і щастьоліття

Qui gratus est, felix est (Хто вміє дякувати – той щасливий) Я пам'ятаю себе зовсім маленькою і мамин голос: - Оля, скажи "дякую". Я ще не усвідомлювала значення цього слова...

SILENTIUM

"Keeping silent is also a way of speaking." (Мовчання також є способом спілкування) Мартін Хайдеггер Ми звикли уявляти тишу як відсутність звуку...

Щастьоліття

Я довго вагалася, чи маю право писати цей текст саме зараз, коли триває війна. Коли щоденні новини не залишають простору для абстрактних роздумів...