19 березня 2024, 12:47

"Хочеться чуда і трішки вина..."

Коли приходять погані новини, коли стає важко вірити й сподіватись, коли хочеться опустити руки – я завжди згадую її.

Ліну Костенко.

Іменинницю, якій сьогодні виповнюється 94. Найбільш мудру й сміливу жінку, яку я тільки знала.

У Ліни Василівни було набагато більше приводів для зневіри, аніж у нас, сучасних.

Вона народилася через десять років по втраті Україною державності. Її дитинство починалося з Голодомору, потім сталінські репресії, вогонь другої світової, знову голод, знову репресії...

Далі – слабка надія на зміни до кращого. Трохи свіжого повітря "відлиги" – і знову задушливі десятиріччя, коли можна було відчувати, але не говорити про почуття. Можна було творити, та не можна було дарувати свою творчість людям.

І всі ці роки Ліна Костенко любила Україну, вірила в неї, сподівалася – як і личить, без надії – що одного разу українське сонце зійде, що наша країна буде вільною, попри все.

Попри утиски, попри всесилля режиму, попри мільйони байдужих людей, яких лише належало пробудити.

Хтось зневірився, хтось згас. А Ліна Костенко дочекалася нашої Незалежності.

Колись її збірки знайти було дуже важко. Пам'ятаю, як я всіма правдами й неправдами просила залишити мені її книгу ще на день чи два, аби переписати у зошит якомога більше віршів, що запали в душу.

Пройшло декілька років – і в промінях нової, омріяної свободи її поезія засяяла всіма українськими барвами.

Мільйони людей відкрили для себе її поезію.

До Ліни Василівни прийшло визнання, на яке вона давно заслуговувала.

А ще – слава, якої вона не бажала, відверто зневажаючи почесті, звання й церемонії. Бо вона – справжня, не в бронзі й не в граніті, а справжня і жива, істинно жива, як живі її строки.

Дякую Вам за все!

За зворушливі поезії та мудрі думки, за життєву позицію та приклад, за нетерпіння до фальші і піару.

І за дуже моє особисте: за те, що Ваша творчість пробудила в мені музику і навчила писати пісні.

Багато років я пишу й співаю пісні на вірші Ліни Костенко, і щаслива, що вони подобаються людям.

І ось одна з моїх нових пісень на вірші Ліни Костенко.



З Днем Народження, Ліно Василівно! Бажаю Вам, щоб Ваше здоров'я було міцним, щоб кожне ваше слово було почуте, і обов'язково дочекатися остаточної перемоги України!

Многая-многая літа!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Хочеться чуда і трішки вина..."

Коли приходять погані новини, коли стає важко вірити й сподіватись, коли хочеться опустити руки – я завжди згадую її. Ліну Костенко. Іменинницю, якій сьогодні виповнюється 94...

Друга річниця. Важко – але не соромно

Сьогодні, мабуть, кожен з нас напише про одне й те саме. Про той день, коли наше життя розділилося на "до" і "після" початку повномасштабного вторгнення, повномасштабної війни проти нашої країни...

Дякую, тату, за все...

Сьогодні у мене сумна дата... Вже три роки, як немає з нами мого тата – професора-патофізіолога Вадима Якимовича Березовського (1932-2020) – науковця і письменника, громадського діяча і борця...

Плата за героїзм

Де великі потрясіння – там і великий героїзм. І сьогоднішня війна за незалежність України, і війна Ізраїлю проти терористів – щодня пишуть нові історії подвигу та самопожертви...

Європа більше не мовчить

Ми дочекалися. Хоча багато хто не вірив, що це взагалі можливо. Вчора Парламентська Асамблея Ради Європи визнала Голодомор геноцидом українського народу...

Сьогодні, 10 жовтня – день того, з чим у нашій країні і усьому світі серйозні проблеми. День ментального здоров'я

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) стверджує, що ментальне здоров'я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя...