Смертельний політ над Дніпром
21 липня в центрі Києва сталася трагедія. Над Дніпром обірвався трос екстрім-атракціону. Один з двох братів – двадцятирічний хлопець, який в цей час був на цьому атракціоні, упав у воду.
Хлопець не мав навіть шансу на порятунок, бо вага спорядження і самого тросу тягнули його на дно.
Тіло загиблого знайшли лише наступного дня.
Правоохоронці почали перевіряти служби Київської міської держадмінстрації, які видали дозвіл компанії "Активна країна" на розташування атракціону. Під перевірку потрапили і органи держконтролю, які мали би слідкувати за його безпечною роботою.
Допитаний персонал. Вилучена документація, йдуть перевірки на порушення техніки безпеки.
Поки йдуть слідчі дії, виникає багато непростих думок.
Хто дозволив встановити над рікою такий небезпечний атракціон? Хто перевіряв його надійність?
Чому не була перевірена надійність страховки перед тим, як людину запустили у смертельний політ над Дніпром?
Чому робітники атракціону, зрозумівши, що трапилося, просто... втекли геть?
Чому в конкурсі на облаштування атракціону перемогла компанія без досвіду реалізації та експлуатації подібних проектів?
І хто, врешті-решт, відповість за смерть людини?
Чи будуть покарані ВСІ ланки злочинного ланцюга? Або знову все обійдеться "сторожем", який випадково "щось зробив невірно"?
І нарешті: як би працювало слідство, якби загиблий виявився сином міністра чи депутата?
Насправді, перед нами прояв того зла, яке знищує Україну зсередини майже так само ефективно, як російські ракети ззовні.
Ім'я цьому злу – корупція. Хтось домовився. Хтось отримав хабаря. Хтось заплющив очі на порушення.
Хтось переконав суддів, що атракціон безпечний, коли прокуратура намагалася закрити його ще в 2021 році.
Ціна цим схемам та оборудкам – людське життя.
Втім, сумніваюся, що корупціонерів це зупинить. Ніколи досі не зупиняло.
Ані тоді, коли продажні чиновники паплюжили нашу історичну памʼять – дозволяли знищити під забудову історичні пам'ятки та природні парки.
Ані тоді, коли шахраї через відкат поставляли в армію зіпсовані бронежилети та непридатні турнікети, прирікаючи на загибель бійців.
Ані тоді, коли саджали невинних і відпускали винуватих.
Руйнація памʼяток історії, корупція в армії і трагедія на атракціоні – усе це ланки одного ланцюга – корупції. А корупція є наслідком відсутності цінностей у суспільстві.
Суспільство вміє боротися за прибутки, за нагороди, за бали й оцінки – але досі не навчилися виховувати в собі честь, повагу, відповідальність...
На правоохоронців і суддів не багато надії. Вони є продуктом хворого суспільства, де мораль і цінності стали рудиментами.
Більшість чиновників призвичаїлися до корупції, намагаються співіснувати з нею і отримувати власну вигоду.
Пересічний же обиватель заплющує очі, переконуючи себе, що здолати її неможливо. А в цей час небайдужий українець просто зараз на фронті б'є ворогів і тримає небо над нами.
Покидькам у владі вигідна і соціальна апатія, і заборона на проведення акцій і мітингів, які є єдиним суспільним інструментом спротиву беззаконню.
Користуючись війною, вони продовжують творити свої чорні справи.
Наслідком цього є повна недовіра й неповага суспільства до влади.
Першим ворогом всякої темряви є світло. Не відводьте очі, не мовчить, не миріться зі злом! Якщо так зробить кожний – рано чи пізно корупцію вдасться здолати разом.
І починати треба з перших класів школи. Варто впровадити спеціальні заняття, лекції, тести та ігри, за допомогою яких прищепити наступним поколінням українців нульову толерантність до корупції!
А тим, хто долучається до злочинів, і тим, хто їм допомагає – ганьба!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
