Прогазували – 2
У мене є проблема – я хочу гордитися своєю країною.
Останні роки, особливо після подій Помаранчевої революції, Євробачення, перемог України в спорті, Кличків тощо, – це стало можливо. Гордість посилюється в процвітаючій, сильній, демократичній державі з щасливими людьми.
Але після зовнішньо та внутрішньо політико-економічних рішень нашої "улюбленої" влади можливостей гордитися все менше. Після відомих "газових подій" частіше спадає на думку фраза з фільму "Геній": "страна непуганных идиотов".
Конфлікт між командами Ющенка та Тимошенко зайшов так далеко, що втратив раціональні зерна, але це внутрішньополітичне "сміття", яке не потрібно виносити з хати.
Та коли приймаються бездумні рішення на десятиліття з Росією – це жахає.
В січні цього року багато хто попереджав про кабальні умови в газових контрактах з Росією. "Переговорщики" заявили про "перемоги", хоча будь-яка мисляча людина, побачивши ці контракти – відчула шок. блог
Я не хочу щоби нашу країну та її представників сприймали як "лохів", які підписують будь-які контракти. (Наприклад, без можливості з української сторони розірвати контракт на протязі 10 років). Без натяку на аналітику та прогнозування.
Після цього економіка України працює на виплату боргів по цим контрактам, а потім приїжджає до Росії "на колінах" і просить не виконувати цей контракт, і не викупати договорену кількість газу. Це робиться принизливо для України, а Росія "з барського плеча" може йти або не йти на поступки. Навіщо підписувати такі договори???
Мова йде про 10 років (якщо Росія не буде згодна перепідписати контракти).
Майбутні президенти та прем'єр-міністри будуть "на колінах" приповзати до керівництва Росії, і це тільки по цим контрактам!
Де тут може вирости гордість?
Країну яка тільки за роки незалежності зробила 300 космічних проектів в т.ч. "морський старт", атомні технології, будівництво літаків, кораблів, унікальні оборонні технології, виробництво штучних алмазів, антарктичні дослідження (для багатьох країн Європи це недосяжні можливості) сприймають завдяки нашим "улюбленим" політикам як Гондурас і Зімбабве...
Соромно за Тимошенко, Ющенко і Януковича разом з їх політичними силами полу-влади, полу-опозиції та полу-професіоналами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
