Кенігсберг (Німеччина) для СРСР і Туле (Гренландія) для США. Як дві супердержави поділили спадок СС-Аненербе

У тіні Другої світової війни та Холодної війни дві супердержави – СРСР і США – не лише поділили Європу, а й "прибрали" до рук містичне спадок нацистської еліти. Кенігсберг, духовна столиця Пруссії та символ тевтонської могутності, став трофеєм Сталіна, тоді як Туле – легендарна арктична земля аріїв – опинилася під контролем американців у Гренландії. Ці дві точки на карті, пов'язані з оккультними пошуками СС-Аненербе ("Спадщина предків"), стали геополітичними форпостами, де міфи про Гіперборею та Атлантиду переплелися з ракетами та шпигунством. Як дві наддержави "розділили" цей езотеричний скарб?

Кенігсберг: духовний форпост Тевтонського ордену

Кенігсберг (нині Калінінград) – не просто фортеця на Балтиці, а серце німецької містики. Заснований у 1255 році Тевтонським орденом як столиця Прусського герцогства, він став колискою німецької ідентичності: тут народилася імперія, що вилилася у дві світові війни. Для нацистів Кенігсберг був сакральним центром – "духовним спадкоємцем" ордену, де Генріх Гіммлер у 1933 році оголосив есесівців "новими тевтонцями". СС-Аненербе, засноване в 1935 році, бачило в ньому ключ до "арійського минулого": об'єкт "Кенігсберг-13" з системою замків навколо утворював коло – "геоенергетичний генератор", що нібито активував езотеричні сили. Нацисти переслідували справжніх спадкоємців ордену, як Вернера фон дер Шуленбурга, але самі черпали з його міфів про лицарів і руни.

Сталін розумів символіку: під час Ялтинської конференції 1945 року він наполіг, щоб Кенігсберг відійшов СРСР, попри протести союзників. "Це не просто порт, – казав вождь, – це серце прусського духу". У 1945 році Червона армія штурмувала фортецю, і медаль "За взяття Кенігсберга" стала єдиною за провінційний центр – виняток серед нагород за столиці. СРСР перетворив його на Калінінградську область, стерши німецький слід, але спадок Аненербе залишився: радянські спецслужби вивчали "енергетичні кола", а КДБ моніторив езотеричні рухи, підозрюючи в них "нацистські реліквії". Для Москви Кенігсберг став "трофеєм душ" – форпостом на Балтиці, де містика ордену слугувала ідеологічним паливом проти "фашистських привидів".

Туле: арктична мрія аріїв і американський щит

Туле – інший полюс нацистської міфології: міфічна північна земля, Ultima Thule з античних легенд Піфея (IV ст. до н.е.), Ератостена чи Плінія, де "край світу" асоціювався з Ісландією чи Гренландією. Для Аненербе Туле – столиця Гіпербореї, арктичної прабатьківщини аріїв, що вижили після Атлантиди. Засноване в 1918 році в Мюнхені "Товариство Туле" (Thule-Gesellschaft), предтеча НСДАП, вивчало руни, Веди та саги, вірячи, що арії з Туле – "раса панів".

Рудольф Гесс і Генріх Гіммлер фінансували арктичні експедиції. Аненербе, "спадкоємець" товариства, відроджувало міф: Туле – центр магічної науки, де "арктична родина" з Вед (за Тілаком) – джерело німецької сили. Навіть після закриття товариства в 1925 році ідеї живуть у "Аненербе", де Отто Ран бачив Ісландію Туле.

США "захопили" Туле під час Холодної війни: з 1941 року, під протекторатом, Гренландія стала форпостом проти нацистів, а в 1951-му – офіційно домовилися з Данією про авіабазу Туле (нині Пітуффік Космічна база). Проект Iceworm (1960-ті) – 2500 миль тунелів для 600 ракет проти СРСР – тримався в таємниці від Данії. База, найпівнічніша в США (1118 км за Полярним колом), розміщує РЛС AN/FPS-120 для ПРО проти Росії, з 600 (зараз 100) особовим складом в екстремальних умовах. Нацистський міф оживає: інуїти з Уумманнака і Пітуффіка переселили в Каанаак (1953), а Туле став "арктичним щитом" (вже для США) – як Гіперборея, але з ракетами замість рун.



Поділ спадку: містика як геополітика

Дві супердержави "поділили" Аненербе: СРСР взяв східний "дух" – Кенігсберг як символ перемоги над "тевтонським драконом", США – північний "міф" – Туле як арктичний бастion проти "червоної загрози". Аненербе, з його експедиціями і "енергетичними колами", стало трофеєм: Сталін – "захопив" містику ордену, Трумен – арійські саги. У Холодній війні це еволюціонувало: Калінінград – радянський (російський) ексклав, Туле – американський форпост з ядерними секретами. Сьогодні, в 2026 році, обидва – нагадування: міфи нацистів живуть не в рунах, а в геополітиці. Туле стежить за Росією, Калінінград – за НАТО. Спадок Аненербе: не золото, а тіні, що формують сучасний світ.

До речі вийшла моя книга "Денис Богуш – таємниці розвідника з паранормальним

впливом, Київ, 2025" там можна прочитати про Калінінград (Кенігсберг) і про те, для чого він був потрібний Сталіну після війни. Про Гренландію (в моїй книзі немає) – це вже актуальна інформація, яка вийшла на поверхню після заяв Дональда Трампа.



Книгу можна знайти тут https://kh.org.ua/product/knyga-denys-bogush-tayemnyczi-rozvidnyka-z-paranormalnym-vplyvom/

Презентація книги буде 10 лютого 2026 року о 14.00 у парламентській бібліотеці.

Königsberg (Germany) for the USSR and Thule (Greenland) for the USA. How the two superpowers divided the legacy of the SS-Ahnenerbe

In the shadow of World War II and the Cold War, the two superpowers – the USSR and the USA – not only divided Europe, but also "took" the mystical legacy of the Nazi elite into their own hands. Königsberg, the spiritual capital of Prussia and a symbol of Teutonic power, became Stalin's trophy, while Thule – the legendary Arctic land of the Aryans – ended up under American control in Greenland. These two points on the map, associated with the occult quest of the SS-Ahnenerbe ("Legacy of the Ancestors"), became geopolitical outposts, where the myths of Hyperborea and Atlantis intertwined with missiles and espionage. How did the two superpowers "divide" this esoteric treasure?

Königsberg: Spiritual Outpost of the Teutonic Order

Konigsberg (now Kaliningrad) is not just a fortress on the Baltic, but the heart of German mysticism. Founded in 1255 by the Teutonic Order as the capital of the Duchy of Prussia, it became the cradle of German identity: an empire was born here, which resulted in two world wars. For the Nazis, Koenigsberg was a sacred center – the "spiritual heir" of the order, where Heinrich Himmler in 1933 declared the SS men "new Teutons". The SS-Ahnenerbe, founded in 1935, saw in it the key to the "Aryan past": the object "Koenigsberg-13" with a system of locks around it formed a circle – a "geoenergy generator" that allegedly activated esoteric forces. The Nazis persecuted the true heirs of the order, such as Werner von der Schulenburg, but they themselves drew from its myths of knights and runes.

Stalin understood the symbolism: during the Yalta Conference of 1945, he insisted that Königsberg be given to the USSR, despite the protests of the Allies. "It is not just a port," the leader said, "it is the heart of the Prussian spirit." In 1945, the Red Army stormed the fortress, and the medal "For the Capture of Königsberg" became the only one for a provincial center – an exception among awards for the capital. The USSR turned it into the Kaliningrad region, erasing the German mark, but the Ahnenerbe legacy remained: Soviet intelligence agencies studied "energy circles" and the KGB monitored esoteric movements, suspecting them of "Nazi relics." For Moscow, Königsberg became a "trophy of souls" – an outpost in the Baltic, where the mysticism of the order served as ideological fuel against "fascist ghosts".

Thule: the Arctic dream of the Aryans and the American shield

Thule is the other pole of Nazi mythology: a mythical northern land, Ultima Thule from the ancient legends of Pytheas (4th century BC), Eratosthenes or Pliny, where the "edge of the world" was associated with Norway, Iceland or Greenland. For the Ahnenerbe, Thule is the capital of Hyperborea, the Arctic ancestral homeland of the Aryans who survived Atlantis. Founded in 1918 in Munich, the "Thule Society" (Thule-Gesellschaft), the forerunner of the NSDAP, studied runes, Vedas and sagas, believing that the Aryans from Thule are a "master race".

Rudolf Hess and Heinrich Himmler financed expeditions to Iceland (1933) in search of "astronomical records" for the runes. The Ahnenerbe, the "successor" of the society, revived the myth: Thule is a center of magical science, where the "Arctic family" of the Vedas (according to Tilak) is the source of German power. Even after the society was closed in 1925, the ideas live on in the "Ahnenerbe", where Otto Rahn saw Iceland as Thule.

The US "captured" Thule during the Cold War: from 1941, under a protectorate, Greenland became an outpost against the Nazis, and in 1951 – the Thule Air Base (now Pituffik Space Base). The Iceworm Project (1960s) – 2,500 miles of tunnels for 600 missiles against the USSR – was kept secret from Denmark. The base, the northernmost in the United States (1,118 km beyond the Arctic Circle), houses the AN/FPS-120 radar for missile defense against Russia, with 600 personnel in extreme conditions. The Nazi myth comes to life: the Inuit from Uummannaq and Pituffik were resettled in Kaanaak (1953), and Thule became an "Arctic shield" – like Hyperborea, but with missiles instead of runes.

Dividing the legacy: mysticism as geopolitics

The two superpowers "divided" the Ahnenerbe: the USSR took the eastern "spirit" – Königsberg as a symbol of victory over the "Teutonic dragon", the USA – the northern "myth" – Thule as an Arctic bastion against the "red menace". The Ahnenerbe, with its expeditions and "energy circles", became a trophy: Stalin – "captured" the mysticism of the order, Truman – the Aryan sagas. In the Cold War, this evolved: Kaliningrad is a Soviet (Russian) exclave, Thule is an American outpost with nuclear secrets. Today, in 2026, both are reminders: Nazi myths live not in runes, but in geopolitics. Thule watches Russia, Kaliningrad is NATO. The legacy of Ahnenerbe: not gold, but shadows that shape the modern world.

By the way, my book "Denis Bogush – secrets of a spy with paranormal influence, Kyiv, 2025" has been published, there you can read about Kaliningrad (Koenigsberg) and why Stalin needed it after the war. About Greenland, this is already relevant information that came to the surface after Donald Trump's statements.

The book can be found here https://kh.org.ua/product/knyga-denys-bogush-tayemnyczi-rozvidnyka-z-paranormalnym-plyvom/

The presentation of the book will be on February 10, 2026 at 2:00 PM in the parliamentary library.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.