24 лютого 2023, 15:56

Рік війни: як Україна трансформується right now?

Україна мужньо протистоїть російській навалі вже рік. Холодні потворні руки війни вдерлися у кожну сферу нашого життя, і випробовують на міць і стійкість не тільки нас, а й усю державу. Але за цей час Україна не лише вистояла, а й показала своє безперечне бажання долучитися до великої європейської спільноти. Як Україна вже рік тримає удар у найстрашнішій битві на виживання? Розповідаємо в деталях.

24 лютого 2022 року – ця страшна дата викарбується у пам'яті українців назавжди. 4 ранку, сирена протиповітряної тривоги, вибухи, нескінченні телефонні дзвінки від рідних, повідомлення зі всіх телеекранів "росія напала на Україну". Так скінчилося мирне життя для 40 мільйонів українців. І розпочалося криваве протистояння життя проти смерті, боротьба народу за свободу, а держави – за існування.



За рік повномасштабної війни росіяни зруйнували українську інфраструктуру на $138 млрд. А потреби на відновлення, за версією українського уряду, Європейської Комісії та Світового Банку тільки на осінь 2022 року складали $349 млрд.

Сміливий український народ залишається вірним своїм демократичним принципам і найбільше жадає перемоги над ворогом, а за ним – відновлення країни. У своєму впертому протистоянні з росією Україна показала, що готова боротися до останнього, аби кожен українець міг вільно жити на своїй землі.

Тож не дивно, що саме в такий складний час Україна стала кандидаткою до вступу в Євросоюз. Долучення до європейської родини і раніше було важливим для нас, проте тепер наша країна твердо стала на шлях повноцінної євроінтеграції.

І хоч поки ще рано говорити про сумарні збитки та потреби України, зате можна побачити перші підсумки стійкості антикорупційної екосистеми держави.

За останні 9 років українці показали як можуть здійснювати трансформацію цілих секторів та галузей, але попереду ще багато роботи, у тому числі і в надважливій для нас антикорупційній сфері. Тож давайте подивимось, які зміни відбулися за рік Великої війни.

Антикорупція: на часі, попри ракети

Успішна боротьба з корупцією – одна з головних вимог для повноцінного вступу до Європейського Союзу. І це логічно, адже комплексна інтеграція в європейську економічну систему потребує чесних правил гри, у тому числі і в економіці, а це неможливо за високого рівня корупції в країні. І тут Україна навіть під час воєнного стану вже зробила чимало важливих кроків, які дозволяють системно боротися з проблемою хабарництва.

У 2019 році в Україні остаточно сформувалась антикорупційна інфраструктура. Вона складається з 5 основних державних органів, кожен з яких має свою спеціалізацію:

- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК);

- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА);

- Національне антикорупційне бюро України (НАБУ);

- Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП);

- Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Усі вони довели свою стійкість та продовжують працювати під час війни. Справи щодо корупції розслідуються, досліджуються та слухаються у суді. Так, за рік протистояння російській агресії в Україні було винесено понад 33 вироки за топкорупцію. За 2022 рік НАБУ розпочало 456 розслідувань, оголосило про підозру 187 особам та скерувало 54 обвинувальних актів до суду, з яких 9 нардепів.

Це свідчить про злагоджену роботу антикорупційної інфраструктури та її націленість на боротьбу з внутрішніми ворогами – хабарництвом та корупційними схемами.



Проте водночас працівники антикорупційної екосистеми не забувають і про боротьбу з ворогом зовнішнім – державою-агресором росією, у перші ж дні війни деякі допомагали з аналізом інформації, а частина працівників пішла на фронт чи допомагає військовим. Наприклад, колишній в.о. керівника, а нині прокурор САП Максим Грищук продовжує воювати у гранатометному підрозділі київської бригади тероборони, а детективи НАБУ допомагають розміновувати деокуповані території.

За рік у роботі антикорупційної інфраструктури України відбулося немало змін, у тому числі й кадрових. Так, антикорупційна прокуратура нарешті отримала керівника - Олександра Клименка. У конкурсі з обрання керівника НАБУ всі етапи активно рухаються за планом. Це важливо, адже в умовах надання фінансової допомоги Україні ЄС згадує про цей надважливий відбір. І так само обрання фахового та доброчесного директора є умовою для початку перемовин про вступ України до Євросоюзу. Водночас процес з вибором Голови АРМА дещо "підвисає", проте все ж рухається. У лютому Вищий антикорупційний суд оголосив, що обрав наступну Голову суду – нею стала Віра Михайленко, яка була позитивно відзначена громадським сектором та експертами.

Що ж до законодавства, то суттєвих змін зазнали Кримінальний процесуальний кодекс та Кримінальний кодекс. Наприклад, в Україні тепер змінюють запобіжні заходи для підозрюваних під вартою, якщо вони йдуть до лав ЗСУ. Довгоочікуваним кроком стало ухвалення Антикорупційної стратегії України до 2025 року. Іншою законодавчою зміною стало призупинення до кінця воєнного стану обовʼязку декларуватись. Щодо останнього, то це суцільний виклик для антикорреформи. Зараз необхідно поновлювати подання та перевірку декларацій, а також публічний доступ до реєстру декларацій посадовців.

АРМА в умовах повномасштабної війни отримала нові повноваження – серед них і управління російськими активами, які їм може передавати суд. Це нелегкий виклик, адже управління будь-яким майном вимагає знань та фахівців з різних сфер. Також зараз Агентство може купувати ОВДП, чим підтримує держбюджет у такі важкі для країни часи.

Говорячи про НАБУ, то детективи також почали працювати з новими завданнями. Наприклад, шукають майно росіян, яке може підлягати конфіскації. У суміжній темі працює й НАЗК, яке разом з МЗС створило портал "Війна та санкції" – там зібрана інформація про усіх підсанкційних осіб та їхнє майно в Україні та за її межами.

Варто зазначити, що це нові види діяльності для таких установ. Логічно, що під час війни у державі мобілізуються усі наявні ресурси для ефективного протистояння усім можливим викликам у державній сфері, і звісно, для перемоги. Та те, що ці органи можуть поєднувати і свою звичну роботу, і нову – досягнення, яким варто пишатися.

Самі українці, природно, також дуже змінилися за цей час. Так, за даними програми "Долучайся!", станом на листопад 2022 року 64% українців вважають, що корупцію не можна виправдати (у 2021 році таких було 40%), а 84% готові повідомляти про випадки корупції (44% у 2021 році). Весь народ України об'єднаний, як ніколи, а суспільна направленість на євроінтеграцію також зі свого боку створює засади для подальшої ефективної боротьби з корупцією. Попри війну в Україні не зникла свобода слова тому там, де трохи не встигає держава, успішно "страхують" громадські організації та журналісти. Навіть в умовах обмеженого доступу до даних, вони постійно моніторять та проводять розслідування ймовірних зловживань представників влади і не дають недоброчесним чиновникам наживатися на війні.

Публічні закупівлі: боротьба за прозорість

Закупівельну систему України перезавантажили й покращили у 2016 році – тоді створили Prozorro. Це портал, де публікують усі державні закупівлі, і кожен може проглянути всі деталі про них, а бізнес отримує рівний доступ до тендерів онлайн.

Але на початку повномасштабного вторгнення від цих правил довелося частково відмовитися – закупівлі різко треба було максимально спростити та пришвидшити. Щоб забезпечувати державу всім необхідним в умовах повномасштабної війни, бюджетним установам дозволили підписувати контракти напряму і звітувати про це вже після закінчення воєнного стану. Обов'язкове звітування принаймні про наявність закупівлі, хоч навіть і без публікації договору, повернули восени 2022 року.

Тому наразі неможливо дізнатися, скільки точно було закупівель протягом року і на які суми. Публічно на Prozorro оголосили 2,68 млн лотів на $19.3 млрд. Конкурентними – тобто доступними для змагання будь-кого на порталі – були 242,72 тис. закупівлі на $10,7 млрд.



Про повернення конкуренції в публічні закупівлі почали говорити ще в квітні-травні 2022 року, коли ситуація в тилу трохи стабілізувалася. Однак перший суттєвий крок для цього зробили наприкінці червня – але тоді використані механізми не повністю підходили під нові умови. До того ж було ще досить багато винятків, коли замовники могли купити щось напряму і не оприлюднити про це інформацію. Тому з 19 жовтня в Prozorro запрацювали нові правила, у яких з'явилися і обов'язок звітувати про прямі закупівлі одразу, і відкриті торги з особливостями – механізм, який створили саме під час воєнного стану. Це полегшена і пришвидшена процедура спеціально для роботи в змінених війною умовах.

Повернення до конкурентних закупівель – дуже важливий крок у сфері за цей рік. Вони дозволяють державі економити кошти та отримувати найякісніші товари, бізнесу мати рівний доступ до бюджетних замовлень, а громадянам контролювати публічні витрати.

На жаль, недостатня прозорість у закупівлях мала свої наслідки – на початку 2023 року Україну сколихнули 2 гучні корупційні скандали, обидва стосувалися закупівель. Журналісти-розслідувачі, а також контролюючі й антикорупційні органи продовжують знаходити випадки потенційних переплат, поділу замовлень між обраними компаніями та інших зловживань. При цьому можливості для громадського моніторингу публічних закупівель й досі обмежені – саме через нестачу відкритих даних.

Наразі нам потрібно більше прозорості та конкурентних умов, зокрема в оборонних закупівлях (не зброї). Крім цього, закупівлі для відновлення України, яка частково вже почалася, також потрібно проводити в Prozorro. Це дозволить відстежувати всі етапи закупівель та запобігати корупції в них.

Місцевий рівень: стійкий тил та самоорганізація

Україна вистояла у війні й завдяки стійкості міст, які продовжують тримати тил і допомагають нашим героїчним воїнам. Ще до повномасштабного вторгнення росії, у країні було проведено реформу децентралізації. Завдяки цьому, кожен міський, селищний чи сільський голова став лідером своєї громади. Навіть за умови захоплення обласного центру росіяни не могли втримати контроль над усіма громадами. Це зламало логіку окупанта, для якого захоплення "серця" області автоматично означало контроль над всією її територією.

Децентралізація розвинула місцеве самоврядування, дозволивши ухвалювати швидкі рішення на місцях. А це своєю чергою дало змогу доволі успішно давати відсіч ворогу.



Українські міста шукають будь-які можливості для підвищення своєї стійкості. Так, від початку війни багато з них використали інструмент побратимства – співпраці міст на рівні муніципалітетів задля досягнення спільних цілей. Одночасно вони розривали договори про партнерство з російськими містами та шукали нових друзів по всьому світу. За інформацією Асоціації міст України, понад 100 українських міст мають близько 700 міст-побратимів у різних країнах світу.

Що ж до рівня прозорості роботи місцевих рад, то ситуація неоднозначна. З одного боку, Україна, донедавна лідерка у публікації відкритих даних (6 місце серед 34 країн Європи), тепер має обмежувати доступ до інформації, адже деякі дані можуть бути корисними для ворога. З іншого – під прикриттям такої причини є й зловживання.

Раніше TI Ukraine укладала Рейтинги прозорості та підзвітності міст, і це було показове дослідження, яке дозволяло відстежувати прогрес тих самих міст з року в рік. Проте, очевидно, нині проводити такі дослідження неможливо, адже частина міст окупована, а інша частина наближена до лінії зіткнення.

Натомість команда провела інший аналіз – щодо публікації наборів даних, що також може свідчити про відкритість роботи міськрад. І хоча у середньому українські міста публікують 25% необхідних наборів даних, є й сміливі приклади. Розглянути хоча б місто Дніпро, яке, попри наближеність до лінії зіткнення, входить до тих міст, які публікують найбільшу кількість наборів даних.

Загалом місцева влада проявляє себе якнайкраще не лише на тимчасово окупованих територіях, а й далеко від активних воєнних дій. Йдеться і про малі сільські громади, і про великі міста. По всій країні розгорнуто гуманітарні штаби, центри допомоги внутрішньо переміщеним особам, громади знаходять різні способи підтримати Збройні сили України. У тилових регіонах масово збирають кошти, готують провіант для військових, закупляють необхідне спорядження, плетуть маскувальні сітки тощо.

Та водночас, серед чиновників локального рівня, як і у мирні часи, трапляються скандальні історії з викриттями та врученням підозр правоохоронцями. Наприклад, така ситуація сталася улітку в Дніпрі – щодо будівництва доріг за непрозорою схемою. А трохи згодом детективи НАБУ і СБУ провели понад 20 обшуків у Запоріжжі у міськраді, ОВА, складах через підозру у розкраданні гуманітарної допомоги.

Як бачимо, на локальному рівні спостерігається погіршення у відкритості, проте покращення у стійкості громад.

***

Якщо подивитися комплексно на картину антикорупційних заходів в Україні, то бачимо, що ситуація у боротьбі з топкорупцією та локальними зловживаннями різна та вимагає спеціальних підходів.

Проте самі громадяни України показують непохитне бажання приєднатися до європейської родини, а отже й розділяти європейські цінності, серед яких – нетерпимість до хабарництва та схематозу.

У майбутньому на цю сміливу державу чекає велика відбудова. І те, як вона влаштовуватиме її, і які запобіжники для зловживань вибудовуватиме, зрештою покаже, як швидко Україна зможе вступити до ЄС. Все це можливо лише за постійної підтримки наших європейських друзів – як у питанні фінансової допомоги, так і на рівні допомоги політичної.

Зараз увесь світ бачить готовність України відстоювати свої цінності на полі бою, але в наших спільних силах зробити це і на інших фронтах. Зроблено вже багато, зробити треба ще більше, але українське суспільство готове до таких змін, та розуміння, що на цьому шляху ми не одні, дає більше впевненості в успішному завершенні усіх початих реформ. Зрештою, саме об'єднаність і готовність до взаємної допомоги й створює ту незламну силу, яка століттями дозволяла Європі переживати найскладніші часи.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю організації Transparency International Ukraine і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Довідково: Проєкт "Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні "ВзаємоДія" – це семирічна ініціатива Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID), мета якої – допомогти Україні протидіяти корупції та підвищити рівень підзвітності та прозорості врядування в Україні. Програма спрямована забезпечити ключові урядові установи додатковими можливостями для боротьби з корупцією, зміцнити підтримку та залучити громадянське суспільство до антикорупційних ініціатив, зменшити рівень терпимості громадян до корупції, а також забезпечити максимальну прозорість та підзвітність повоєнної відбудови та відновлення України.

5 думок до другої річниці великої війни

Сьогодні буде багато спогадів і рефлексій, багато розмов про плани. Але мені видалося важливим зафіксувати ті 5 ключових для мене особисто речей станом на 24 лютого 2024 року...

Бачити перемоги – це не страшно

Другий рік повномасштабного вторгнення суттєво відрізняється від першого. Минулий 2022-ий радше запамʼятався нам як рік обʼєднання українців у бажанні відбити російську навалу...

За день до: якою була Україна напередодні Євромайдану

10 років – це ніби багато, і ніби вчора. Часто буває, що, лише згадавши себе тодішнього, зможеш насправді зрозуміти, наскільки змінився світ, в якому живеш...

Іспит на стійкість: навіщо українським містам посилювати прозорість в умовах війни?

Повномасштабна війна, розпочата росією, показала, що децентралізація в Україні працює. Саме можливість та спроможність місцевої влади самостійно приймати критично важливі і швидкі рішення допомогла багатьом містам вистояти при перших атаках і так чи інакше налагодити життя своїх мешканців...

Валіза без ручки: чому ліквідація АРМА не вирішить проблем із арештованим майном, але створить нові

В останні пів року ледь не щодня ми читаємо новини про те, що СБУ, НАБУ чи інші правоохоронні органи викрили колаборантів чи корупціонерів, чиє майно арештували та передали в управління держави...

Антикорупційна "атака на реформаторів", якої не було

В останні дні прогресивні представники ліберального українського суспільства дуже багато говорять про справу щодо премії ексголові "Нафтогазу" Андрію Коболєву...