Кому парламент довірить відбирати кандидатів у Рахункову палату?

Екссекретарка Міністерства охорони здоровʼя, яка потрапляла в скандал, членкиня Рахункової в минулому, до аудиту якої були питання, чи експерти, пов'язані з владою. Хто може увійти до комісії, що відбиратиме членів Рахункової палати.

Зовсім скоро має відбутися голосування за склад дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відповідатиме за відбір кандидатів до Рахункової палати. Це частина нової процедури заповнення вакантних місць в органі, яку впровадили в межах комплексної реформи Рахункової палати.

Щоб забезпечити максимальну прозорість, на час перехідного періоду – а це наступні 8 років – до складу ДГЕ обов'язково включатимуть трьох міжнародних експертів. Однак решту три місця у складі групи займатимуть експерти, яких пропонують депутатські фракції і групи.

Детальніше про різні етапи відбору членів Рахункової палати за новою процедурою читайте у матеріалі.

Три міжнародні експерти

30 травня на сайті парламенту зареєстрували проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів. З нього стали відомі кандидати до ДГЕ від міжнародних та іноземних організацій:

Ігорс Лудборжс (Латвія) – член Європейського суду аудиторів;

Паскаль Муньє (Франція) – почесний магістрат Суду аудиторів Франції;

Лі Самерфілд (Велика Британія) – директор Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Загалом усі троє мають релевантний досвід і компетенції. Тож до міжнародних експертів питань не виникає.

З кого обиратимуть українських експертів

Водночас проєкт постанови містить і перелік кандидатів від народних обранців, з яких парламент має зрештою обрати трьох:

Олександр Рожко – доктор економічних наук, професор кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (досвід роботи у сфері економіки – 18 років);

Сергій Ніжинський - радник Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (досвід роботи у сфері права – понад 10 років);

Олександра Бетлій – провідна наукова співробітниця та координаторка проєкту Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (досвід роботи у сфері економіки і фінансів – 22 роки);

Мирослава Масляк – помічниця-консультантка народного депутата України, докторка філософських наук, старша викладачка кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (досвід роботи у сфері фінансів – понад 10 років);

Ірина Іванова – заслужена економістка України, кандидатка економічних наук, членкиня Рахункової палати у 2015-2024 роках;

Інна Солодка – державна секретарка Міністерства охорони здоров'я України у 2019-2024 роках (загальний стаж роботи – 25 років).

Аналіз кандидатів

Закон містить низку вимог до експертів, які будуть обирати членів Рахункової палати. Насамперед – мати досвід роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років і бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Згідно з нашим аналізом кандидатів, щонайменше двоє з наведеного переліку не відповідають встановленим законом вимогам.

За інформацією ЗМІ, колишня посадовиця Міністерства охорони здоров'я Інна Солодка була пов'язана зі скандалом під час зміни очільників міністерства у 2019 році. Зокрема її колеги повідомляли, що вона несанкціоновано проводила у міністерство осіб, які погрожували іншим співробітникам і вимагали доступ до конфіденційних документів. Отже, кандидатка не відповідає вимозі щодо бездоганної ділової репутації.

Є підстави сумніватися у відповідності вимогам закону і щодо колишньої членкині Рахункової палати Ірини Іванової. У 2018 році ми аналізували й оцінили як необ'єктивний та непрофесійний звіт про стан публічних закупівель у 2017 році, який Іванова готувала на цій посаді. Деякі його висновки були суперечливі, а деякі – банально не відповідали дійсності. Тож до ділової репутації і професійних якостей пані Ірини є питання.

Крім того, на розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебуває позов Ірини Іванової до Рахункової палати про визнання протиправними дій органу. Тому не зрозуміло, як людина, яка має спір з органом, зможе об'єктивно обирати нових його членів.

Ще двоє кандидатів – пов'язані з владою особи: радник Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Сергій Ніжинський та помічниця-консультантка народного депутата Мирослава Масляк. Попри те, що закон не містить прямих обмежень для радників урядовців чи помічників народних депутатів, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір. Це може підірвати довіру до конкурсної процедури й нівелювати саму ідею створення дорадчої групи як незалежного елементу відбору, покликаного захистити процес від суб'єктивізму й тиску з боку влади. Крім того, відібрані ДГЕ члени Рахункової палати потім можуть проводити аудит державних органів, з якими пов'язані ці експерти. І за таких умов, об'єктивність як конкурсу, так і подальших аудитів відібраних членів Рахункової – під питанням.

Серед списку є й двоє експертів, які відповідають вимогам закону і не мають подібних застережень – це Олександр Рожко і Олександра Бетлій. Водночас вони мають досвід у сферах економіки і фінансів, що може бути релевантним при оцінці кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності.

Звісно, той факт, що половина складу ДГЕ – міжнародні експерти – трохи заспокоює. Такий механізм якраз і мав би забезпечити об'єктивність відбору. Однак це не означає, що за парламентською квотою можна обирати будь-кого.

Зараз важливо, щоб парламент зважив досвід і репутацію усіх кандидатів і обрав справді найкращих. Адже ці люди обиратимуть шістьох членів вищого органу аудиту в Україні – тобто більшість зі складу. Відповідно, від їхніх рішень залежить ефективність роботи Рахункової палати у найближчі роки.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.