Тепер вам страшно? Військо Азова виходить на вулиці
Весною буде рік, як я не ходжу на стадіон. Ані на матчі "Динамо" (вболіваю за клуб з 1993-го), ані на матчі збірної.
Причина – українські стадіони небезпечні для відвідування. Я про це писав і у блогах, і в матеріалах УП.
ЧИТАЙТЕ: "Стадіони ненависті – 2". Гітлер, свастика та кидання фаєрів у людей
"Кожного разу, коли на 88-ій починається гімн, західні футбольні функціонери знають: на стадіоні – наци. В Україні намагаються приховувати і спростовувати наявність нацистів серед футбольних фанатів.", – йшлося у блозі 10 жовтня 2016-го.
ЧИТАЙТЕ: КОД 88. Українці у Кракові привітали Гітлера
Коли влітку 2017-го на очах Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова фанати влаштували масове побиття на "Олімпійському", у своєму матеріалі УП я ідентифікував їхніх лідерів. Вони виявилися частиною так званого "азовського руху".
ЧИТАЙТЕ: "Наші" наці. Агресивні фанати з нацистською символікою
У цьому матеріалі я наголошував, що проблема виходить далеко за футбольні стадіони.
"Є люди, яким вигідно мати контрольовані, як вони вважають, групи, які готові до агресивних дій. Це можна використовувати як засіб впливу у політиці. А можна – для розправи з призначеними "агентами Кремля" та "не-патріотами". Тенденція до збільшення проявів агресії та розкручування нетерпимості у суспільстві говорять про загрозу появи українського аналогу руху "Наші".
Фото з ФБ-сторінки Владислава Коренка, Нацдружини
Після кожного цього матеріалу мені доводилося вислуховувати від різних посадовців та дописувачів у соцмережах, що журналіст все вигадав. Це найменш лайливий та чи не єдиний цензурний вислів на мою адресу, який можна навести.
І от представники азовського руху вийшли на Майдан, щоб отримати прапори, присягнути на вірність, відзначити річницю створення Народних дружин.
І тут раптом народ прозрів.
"Ой, а хто це такі? Ой, а це не український аналог Гітлерюгенд? Ой, а вони в Кременчуці напали на поліцейських! Ой, а вони в Черкасах змусили голосувати депутатів міськради! Ой-ой-ой".
Ви довгий час не помічали їх на футбольних стадіонах. Не хотіли бачити. Ну що ж, зустрічайте тепер на вулицях.
Чи всі футбольні ультрас є Нацдружиною? Ні. Чи всі учасники Нацдружини є футбольними ультрас? Теж ні. Але і футбольні ультрас з різних міст, і Нацдружини є частиною азовського руху. З відповідними поглядами та намірами.
Хтось вперше почувши про Національні дружини вирішив, що це про "дружинників" часів Радянського Союзу. Ну ті, що допомагали міліції патрулювати вулиці.
Сприймати так Нацдружини – це помилка.
Назва, скоріше за все, взята з часів Київської Русі. Тоді "дружиною" називалося княже військо.
У структурі азовського руху Нацдружини є бойовою складовою, військом.
"Була установка йти на вулицю і вести вуличну війну. Ми змогли створити саму сильну структуру на вулиці", – каже командир Нацдружин Ігор Михайленко у ролику "Національний Корпус. Рік боротьби".
Фото з ФБ-сторінки Національних дружин
Отже, вони вийшли на вулицю. І нехай вас не вводить в оману показовий альтруїзм. Вони будуть наводити порядок на вулиці.
Чи вірите ви, що Нацружини будуть допомагати поліції наводити порядок? Співпрацювати з копами, яких вони відверто зневажають та ненавидять? У поліції в це не вірять.
Може ви вірите у те, що ці хлопці з благих намірів рознесуть усі наливайки? Просто за рік ще не до всіх дійшли... Чи може всі незаконні будівництва припинять? Знову таки, не до всіх ще дісталися?
Гральні заклади теж закриють? І всю незаконну касу передадуть поліції? Бо альтруїсти-тимурівці?
Навіть форму купують за власні? І при цьому економлять на футболі, купують найдешевші квитки на стадіон...
Ну-ну.
Фото з ФБ-сторінки Александра Строкина, голова запорізького осередку Нацдружин
От я вірю, що вони будуть наводити порядок. Але такий порядок, як вони це розуміють. Ось на стадіонах вже порядок навели. Так, що тепер там небезпечно дивитися футбол.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
