"Київстар": хто захищає те, що бізнес знає про нас
Людина замовляє таксі, записується до лікаря, шукає ліки в аптеках поблизу. Для неї це побутові справи, для бізнесу – інформація, яка допомагає краще зрозуміти клієнта. Ворожа спецслужба, якщо отримає ці дані й зможе їх зіставити, побачить, де людина живе, що їй потрібно і через що на неї можна тиснути. І це значно більше даних, ніж збирають з нас соціальні мережі.
Про інформаційну безпеку ми звикли говорити як про захист від російської пропаганди: вчимося розпізнавати фейки, перевіряти джерела, не поширювати ворожих повідомлень. Значно рідше ми питаємо себе, хто захищає інформацію про нас самих.
Саме під цим кутом я прочитав розслідування Цензора про "Київстар". За розрахунками видання, Фрідман, Авен і Косогов через LetterOne та VEON досі зберігають близько 43,4% непрямого економічного інтересу в Kyivstar Group. Як на мене, на п'ятому році повномасштабної війни, коли росія щодня руйнує Київ та інші українські міста й села, це трохи... забагато. Тим часом, група придбала Uklon, Helsi та Tabletki.ua, тож російський капітал нікуди не дівся, а сервісів, які обробляють чутливі дані українців, у групі стає дедалі більше.
Збереглися й кадрові зв'язки. У керівництві LetterOne, VEON і Kyivstar Group працюють люди з багаторічним досвідом у структурах "Альфи" та інших компаніях, пов'язаних із Фрідманом, і частина з них одночасно обіймає посади в кількох із цих структур.
У маркетингу цінність даних добре зрозуміла: що більше знаєш про потреби людини, то точніше можеш запропонувати їй товар. Проте знання про потребу легко стає знанням про вразливість. Хвороба, щоденний маршрут, місце роботи в чужих руках можуть знайти зовсім інше застосування, особливо коли їх зіставляють між собою. Одна поїздка таксі мало про що говорить, повторювані маршрути вже показують звички, а разом з даними про ліки й записи до лікаря можуть розкрити те, чого людина нікому не збиралася повідомляти. Тому перевіряти треба саме масштаб такого зіставлення і коло людей, які мають до нього доступ.
Російська участь робить це питання особливо гострим, бо йдеться про цілком конкретних людей. СБУ повідомила Фрідману про підозру у фінансуванні агресії: за версією слідства, він вклав близько 2 млрд рублів у російські військові заводи. "Схеми" встановили, що "АльфаСтрахование" за часів, коли нею володіли Фрідман і його партнери, страхувала транспорт росгвардії. Є й відомі кадри його зустрічей з путіним, і є історія з фінансуванням бізнесу доньки російського диктатора.
Цього достатньо для серйозної державної перевірки присутності російського впливу в стратегічному операторі. Формальний вихід власника з ради директорів на ці питання не відповідає і радше створює враження, що суспільство хочуть заспокоїти.
Для ворожих спецслужб такі дані цінні не лише як спосіб стежити за окремою людиною або нав'язувати чутливі наративи. З їхньою допомогою можна тиснути на військових через родини, переслідувати активістів чи шукати людей для шантажу, і ми, найімовірніше, так і не дізнаємося, звідки стався витік. Тому концентрація даних мільйонів громадян в одних руках є питанням національної безпеки.
Є й управлінська проблема. Мобільний зв'язок, медичний сервіс і купівлю платформи таксі держава розглядає окремо, але сукупного ризику, який виникає, коли все це опиняється в одній групі, не оцінює ніхто. Я не знаю державного органу, який бачив би повну картину власності, управління й доступу до даних і відповідав би за висновок. Формально відповідальність спільна, а реально вона нічия.
Зручні застосунки, знайомий український бренд і лістинг на американській біржі нічого тут не гарантують. Абонент не може перевірити повноваження закордонного менеджера чи підрядника, і натискаючи "погоджуюся" під правилами, він не бере на себе відповідальності ні за власну безпеку, ні тим більше за безпеку країни.
Потрібна незалежна перевірка того, чи мають російські акціонери доступ до інформації, наскільки дані можна зіставляти між компаніями групи й передавати за кордон. Суспільству мають пояснити, які запобіжники діють і хто перевірив, чи вони працюють. А після перевірки російських співвласників треба усунути, бо йдеться про національну безпеку.
Портрет клієнта, який складає компанія, у руках ворога легко перетворюється на карту його вразливостей. Держава має цьому запобігти і показати результат, який можна перевірити.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
