"Марік", Герой України з Маріуполя: "Повернуся додому, тоді й війна закінчиться"

"Марік", Герой України.

Колись ще журналістом я шукав таких бійців з їхніми цікавими історіями.

От жив собі хлопець Андрій в Маріуполі, працював на Азовсталі, займався перевезення рідкого металу до конвертерних печей.

А потім війна.

Місто окуповують пдри, в будинок Андрія прилітає снаряд, квартира матері згорає. Житла не залишається.

Один брат служив прикордонником, захищав Азовсталь. Загинув в Оленівці.

Інший брат ще до широкомасштабки служив в Азові. Загинув на Донбасі.

І от хлопець Андрій змушений покинути своє місто, виїхати на підконтрольну територію. Намагається облаштуватися тут, влаштовується на завод. Але вже не може повернутися до колишнього спокійного життя.

Він ніколи раніше не планував ставати військовим. Але в 22-му вирішує йти добровольцем. Йому тричі відмовляють. Потрапити у ЗСУ вдається лише з четвертої спроби. І одразу – ДШВ. Спочатку БЗВП в Британії та офіцерські курси в Одесі. Далі 95 десантна-штурмова і перший бойовий вихід, на який проситься сам.

А потім дізнається про Скелю, тоді ще – батальйон. Командир бачить у Маріку перспективу, пропонує взяти під командування роту. Він погоджується. І сьогодні вже заступник командира штурмового батальйону. Бере участь у плануванні операції по Терновому (Олександріський напрямок), підрозділ проривається на 19 км.



Чи багато це 19 км? Мірками сучасного етапу війни – це огромний прорив. Мірками повернення до Маріполя – ще замало. А мета в Маріка – повернення в рідне місто.

Вірю, що колись ми зайдемо в Маріуполь з українським прапором. Хочеться, щоб Марік відчув та пережив повернення у рідне місто, як я восени 22-го в Херсоні.

А поки просто пишаюся тим, що служу з Маріком в одному полку. Полку Героїв.

ЧИТАЙТЕ: Заступник командира батальйону полку "Скеля" Герой України Андрій Кіяненко (Марік): "У мене немає тих втрат, про які говорять"

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.