Злочини ''гарних менеджерів'' Яценюка
Тільки рік тому, Арсеній Яценюк, представляючи Кабінет Міністрів, хвалився тим, що вперше в уряді працюватимуть іноземні професіонали, люди з дипломами престижних вищів, але як бачимо тепер – все це було лише черговою показухою з боку прем'єр-міністра. З кабміну вже пішли Яніка Мірило та Саша Боровик – професіонали, які просто зрозуміли, що робити реформи, та створювати видимість реформ – зовсім різні речі.
З листопада минулого року громадські організаціі говорили про необхідність негайно звільнити голову Державіаслужби, так як той, лобіюючи інтереси виключно однієі компаніі, сприяє створенню монополіі на авіаринку. ГПУ та СБУ розпочали кримінальні провадження відносно коррупційних дій Дениса Антонюка, але Арсеній Яценюк, до сих пір вважає його "гарним менеджером".
Що ж, якщо Яценюк до сих пір не бачить корупційної складової в діях Дениса Антонюка, не вважає його лобістом МАУ, наведу ще один приклад:
Майже рік тому, 21 травня 2014 року голова Державіаслужби поїхав до Ірану, де провів переговори з головою аналогічного відомства в Ірані, в результаті яких 22 травня 2014 року був підписаний протокол та меморандум, що містить в собі пункти, які змінюють існуючий договір про повітряне сполучення між Україною та Іраном. Так, якщо за існуючим договором літати в Іран могло виключно одне авіапідприємство максимум 7 рейсів на тиждень, то з 1 липня 2015 року, згідно з меморандумом максимальна кількість рейсів збільшується до 14, а кількість авіаперевізників до двох.
Звичайно, цей Меморандум по суті, відкриває Іран, збільшує можливість конкуренції, а від так приносить користь пасажирам, як би не пару нюансів:
Міжурядові угоди підписуються між Урядами країн, тому для того, щоб внести будь-які переговори, які включатимуть в собі зміни в такі угоди має бути рішення Кабінету Міністрів, як мінімум, на рівні Віце-прем'єр міністра України. В даному випадку, Меморандум та Протокол є абсолютною ініціативою голови Державіаслужби Дениса Антонюка та несе в собі очевидне перевищення його повноважень. Заради кого, Антонюк пішов на злочин? Думаєте, він це зробив ради інтересів та зручності пасажирів? Навіть не сподівайтесь! Другим авіапідприємством, яке голова Державіаслужби "впихнув" в Меморандум – стали "Міжнародні авіалінії України", що по суті, вже навіть не викликає подиву. Чи зробив би подібні маневри Антонюк, щоб відкрити Париж чи Стамбул для якогось ще авіаперевізника окрім МАУ? Навряд, адже, служити можна тільки одному хазяїну, а МАУ вочевидь, платить більше ніж народ України...
Не дивлячись на очевидне порушення закону та перевищення повноважень Денисом Антонюком МАУ починає літати до Ірану трохи більше ніж через тиждень і здійснює свій перший переліт в Тегеран уже 3 червня 2014 року.
Цей епізод став однією із причин відкриття кримінальної справи проти Антонюка Генеральною прокуратурою та СБУ.
Але, дізнавшись про розслідування Державіаслужба та Міністерство Інфрастуктури почали активно замітати сліди. І ось, через рік, 20 квітня 2015 року, Міністр Інфраструктури Андрій Пивоварський пише звернення до Кабінету Міністрів України з проханням дати згоду на підписання проекту Меморандуму головою Державіаслужби. Того самого, проекту меморандуму, який Антонюк вже підписав 22 червня 2014 року, та згідно якого МАУ вже рік літає до Ірану.
Але, навіть після очевидних прикладів порушення закону (ст.365 КК України – Перевищення влади або службових повноважень), відкритих кримінальних справ та обшуків, Яценюк НЕ БАЧИТЬ причин звільнення Дениса Антонюка. Стає очевидним, що ідеальний менеджер, на думку Яценюка – це лобіст, наперсточник, корупціонер, який заднім числом намагається підписати документи, щоб приховати порушення закону, а не професіонали з престижними дипломами, реформаторським досвідом та світовим признанням, як Саша Боровик чи Яніка Мирило.
Можливо, комусь така ситуація здається дивною та обурливою, але пам'ятаємо, що кожний керівник підбирає підлеглих схожих на себе, і Арсеній Яценюк не виключення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
