Врятуватися мобілізацією: як судді, обвинувачені у корупції чи держзраді, мобілізуються до ЗСУ
Зловживання правом під час судового процесу – не українське ноу-хау, але саме в нас маніпуляції подекуди вражають своєю винахідливістю. Учасники справ часто вдаються до різних тактик для затягування справ або уникнення відповідальності.
Що вже говорити про суддів, які опиняються на місці підсудного. Маючи значний досвід у розгляді справ і чудово розуміючи особливості судового процесу, вони вигадують все нові стратегії для затягування справи. Останнім часом, як не дивно, однією із них стала мобілізація до лав Збройних сил України.
Так, Кримінальний процесуальний кодекс передбачає можливість суду зупиняти провадження у разі, якщо обвинувачений призваний по мобілізації. Суд зупиняє розгляд до звільнення такого обвинуваченого з військової служби.
Ми знайшли багато прикладів, коли обвинувачені-судді мобілізувалися до війська і таким чином зупинили розгляд своїх справ. З одного боку, захист незалежності та територіальної цілісності України є безумовно почесним і гідним вибором для кожного громадянина, який не може не викликати повагу. З іншого ж виникають питання, чи не намагаються обвинувачені таким чином ухилитися від розгляду справ та уникнути відповідальності. Висновки ви можете зробити самі, прочитавши історію цих справ.
***
Валерій Чорнобук, державна зрада
Валерія Чорнобука, ексголову Апеляційного суду з Автономної республіки Крим, звинувачують у державній зраді. Свого часу він переховувався від слідства, був оголошений у міжнародний розшук, а за пів року його затримала СБУ.
Справу щодо Чорнобука має розглядати Печерський райсуд Києва. Однак нещодавно стало відомо, що суд зупинив розгляд через мобілізацію обвинуваченого. За даними ЗМІ, Чорнобук служить в Амур-Нижньодніпровському військкоматі м.Дніпро. При цьому не виключено, що він має доступ до персональних даних українських військових та іншої важливої інформації щодо мобілізації у місті. Додамо, що прокурор щодо зупинення провадження не заперечував.
Ігор Петрик, ймовірний хабар $5 тис
Суддю Київського апеляційного адміністративного суду Ігоря Петрика звинувачують в отриманні $5 тис в обмін на винесення рішення, яке відновило б анульовану ліцензію компанії, що займається утилізацією небезпечних відходів. Під час затримання судді Петрика гроші знайшли у спеціально вшитій внутрішній кишені суддівської мантії.
Вищий антикорупційний суд розглядає справу вже понад 3,5 роки. У квітні 2022 року Петрик мобілізувався до ЗСУ на посаду помічника командира військової частини з правової роботи, а пізніше став начальником юридичної групи окремої артилерійської бригади. Після цього, у листопаді 2022 року, Петрик попросив суд зупинити розгляд справи на час його мобілізації. Командир військової частини підтвердив, що Петрик не може фізично прибувати на засідання, але одночасно додав, що він має можливість брати участь у засіданнях по відеозв'язку. Проте через погану якість зображення і звуку суд підтримав клопотання і зупинив провадження.
Однак у травні 2023 року суд повторно звернувся до військової частини й командир Петрика повідомив у відповідь, що службові обов'язки підлеглого дозволяють тому брати участь у засіданнях суду. В результаті ВАКС поновив розгляд справи. Хочеться вірити, що ця справа не буде тягнутися роками та невдовзі у ній можна буде поставити крапку.
Ольга Панченко, ймовірний хабар $3 тис
Голову Харківського окружного адмінсуду Ольгу Панченко звинувачують у неправомірному впливі на свою колегу Олену Заічко. Панченко нібито домовилась із місцевим підприємцем про рішення на його користь, яке б дозволило забудувати 13 га землі в Харкові. Справу розглядала суддя Заічко, на яку голова суду нібито й почала впливати. Детективи викрили суддю Панченко під час передачі $3 тис.
У листопаді 2022 року ВАКС ухвалив вирок, яким призначив Панченко 5 років ув'язнення. Захист подав апеляцію, під час розгляду якої з'ясувалося, що суддя Панченко у березні 2023 року мобілізувалася як санітарний інструктор до підрозділу, що охороняє державні об'єкти. Через це адвокат попросив зупинити судовий розгляд, прокурор же заперечувала проти цього.
Вадим Галічий, ймовірний хабар $10 тис
Суддю Жовтневого райсуду Дніпра Вадима Галічого звинувачують в отриманні $10 тис. Натомість він нібито пообіцяв своєму знайомому, що використає зв'язки в поліції та допоможе закрити справу щодо викрадення автомобіля та крадіжки, поєднаної з проникненням у житло.
ВАКС визнав Галічого винним і спочатку засудив його до 3,5 років, потім апеляція зменшила цей строк до 2,5 років. Суддя відсидів півтора року у в'язниці та вийшов по умовно-достроковому. У вересні 2022 року, вже під час розгляду справи у Верховному Суді, Галічий мобілізувався до ЗСУ. Це не завадило йому брати участь у розгляді справи та в результаті Верховний Суд скасував рішення апеляції й направив справу на повторний розгляд.
Однак під час нового розгляду апеляція ВАКС самостійно вирішила зупинити провадження до звільнення Галічого з військової служби. При цьому один із суддів колегії виклав Окрему думку, в якій сказав, що зупиняти розгляд було не потрібно. Зокрема, захист заперечував проти зупинення, а суддя Галічий мав можливість брати участь у розгляді справи Верховним Судом вже після мобілізації.
Ігор Мінаєв, ймовірний хабар 6 тис. грн
Заступника голови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Ігоря Мінаєва звинувачують в одержанні 6 тисяч грн. Натомість він нібито пообіцяв допомогти уникнути штрафу та позбавлення прав водію, на якого склали протокол за керування авто напідпитку.
У лютому 2022 року ВАКС призначив Мінаєву 5,5 років ув'язнення з конфіскацією майна. Справа потрапила до Апеляційної палати ВАКС, але вже у березні 2022 року Мінаєв був призваний по мобілізації. Через два місяці адвокат попросив суд призупинити розгляд справи та апеляція зупинила провадження до звільнення Мінаєва з військової служби.
Олена Власенкова, ймовірний хабар $2 тис
$10 тис. від представника ТОВ "Безпечні технології утилізації", який оскаржував анулювання Мінекології ліцензії на роботу з небезпечними відходами.
З 2019 року справа слухається у ВАКС. На початку липня 2022 року Власенкова мобілізувалася до ЗСУ на посаду старшого експедитора у званні солдата. Адвокати попросили зупинити розгляд справи до звільнення Власенкової з армії. У засіданні вона взяла участь із комп'ютера у місці безпосереднього проходження служби. Прокурор заперечував, тому, що у відповіді командира військової частини не йшлося про те, що Власенкова не має змоги брати участь у засіданнях. Крім того, не було жодної інформації, яка б вказувала на те, що вона служить в зоні активних бойових дій.
Судді в результаті відмовили у зупиненні провадження, оскільки не побачили суттєвих підстав для цього.
Леонід Закревський, ймовірний хабар 10 тис. грн
Колишнього голову Володимирецького райсуду Рівненської області Леоніда Закревського звинувачують у впливі на іншого суддю Віталія Поровського для непритягнення до відповідальності нетверезого водія. Ще одним фігурантом справи є адвокат-посередник, який уже визнав свою провину та отримав 25,5 тис. грн штрафу.
У липні 2022 року суд зупинив провадження у справі. Причиною стало те, що Закревський ще у березні мобілізувався до ЗСУ. Спершу на посаду сержанта взводу резерву, а згодом став інструктором навчального взводу. Адвокат Закревського стверджує, що його підзахисний не може брати участь у засіданнях ні фізично, ні через відеозв'язок.
Сергій Кононенко, ймовірні хабарі 3 тис. та 5 тис. грн
Суддю Ленінського райсуду Полтави Сергія Кононенка прокуратура звинувачує у двох епізодах ймовірного хабарництва: одержання 3 тис. грн за рішення про визнання права власності на самочинно збудований гараж та 5 тис. грн за рішення про стягнення 100 тис. грн боргу.
Під час розгляду справи у першій інстанції Кононенко несподівано мобілізувався до лав ЗСУ, хоча історія з мобілізацією викликає багато запитань. Коли суд намагався розпочати стадію дебатів, Кононенко просто встав і вийшов із зали суду у Полтаві, де він перебував по відеозв'язку. Пізніше суддю знайшли в лікарні, куди він госпіталізувався з діагнозом "гіпертонічний криз". Суд застосував до Кононенка примусовий привід, його доставили до суду, але виявилося, що в день госпіталізації він встиг пройти військово-лікарську комісію і мобілізувався до ЗСУ. На засіданні обвинувачений пояснив, що він є майором юстиції, три місяці чекав виклику з військкомату добровольцем і скоро поїде на східний фронт.
Судді констатували, що Кононенко поводив себе неналежно, на нього неодноразово накладалися грошові стягнення за неявку до суду, він не сплатив призначену заставу, а мобілізація до лав ЗСУ була способом ухилення від суду.
Згодом ВАКС визнав Кононенка винним за першим епізодом, але лише в частині отримання суддею 500 грн. Його засудили до 7 років ув'язнення з конфіскацією майна. Щодо решти суми у 2,5 тис грн з першого епізоду, а також 5 тис. грн з другого епізоду суд Кононенка виправдав. Однак в травні цього року Апеляція ВАКС скасувала вирок і направила справу на новий розгляд, залишивши мобілізованого Кононенка під вартою.
Роман Потапенко, ймовірний хабар $5 тис
Колишнього голову Новопсковського райсуду Луганської області Романа Потапенка звинувачують у вимаганні та отриманні $5 тис. від обвинуваченої в обмін на винесення виправдувального вироку. Посередником судді нібито виступив адвокат Анатолій Воронкін, який за свої послуги мав отримати 500 доларів.
З жовтня 2019 року справа перебуває у ВАКС. Наразі її розгляд зупинений, оскільки 28 лютого 2022 року Потапенко мобілізувався до ЗСУ. Також суд зупинив провадження щодо другого фігуранта справи, адвоката Воронкіна, у зв'язку з ухиленням останнього від явки до суду. Він перебуває на тимчасово окупованій території та оголошений в розшук.
***
Хочеться сподіватися, що історії з мобілізацією обвинувачених не призведуть до уникнення відповідальності та ніхто не буде використовувати факт служіння своїй країні з такою метою.
Окремо слід звернути увагу, на недосконалість законодавства. Зокрема, ч. 1 ст. 335 КПК містить формулювання про те, що "суд зупиняє судове провадження, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації".
Як бачимо з практики, деякі судді застосовують це положення буквально, автоматично зупиняючи справу, інші ж судді намагаються розібратися, де саме перебуває обвинувачений, які службові обов'язки він виконує, чи має він можливість брати участь у засіданнях із власних технічних засобів по відеозв'язку тощо. Саме другий підхід видається більш правильним, адже завдяки ньому можна запобігти умисним спробам зловживань і затягувань, коли мобілізацію до війська використовують як спосіб уникнення чи відтягування відповідальності.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
