Максимальна закритість: перший позов про конфіскацію майна російського олігарха відбувається за зачиненими дверима

Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд першого позову про стягнення активів з російського олігарха Владіміра Євтушенкова. За даними Forbes його загальні статки на 2021 рік складали 3,4 млрд доларів.

На засідання прийшли тільки юристи Міністерства юстиції України, яке виступає позивачем у справі. Сам Євтушенков чи представники третіх осіб (компаній, які можуть бути пов'язані з олігархом) слухання проігнорували. Хоча на сайті суду опубліковано повістку про виклик Євтушенкова до суду.

Розгляд справи розпочався зі зради, адже Мін'юст попросив проводити засідання у закритому режимі. Схоже на те, що інформацію просто сховали від "сторонніх вух".

Юристи Мін'юсту обґрунтували закритий розгляд тим, що в матеріалах нібито є таємна інформація, тому це необхідно для збереження секретності. Під час своїх пояснень вони сказали, що цей позов подано в інтересах держави щодо громадянина росії, а в додатках до позову є інформація від державних органів, зокрема розвідок, які працюють як в межах України, так і поза межами України. Там нібито є секретна інформація, зокрема про військове обладнання, яке використовується в Україні, а також дані з досудових розслідувань, які ще тривають і їх розголошення може завдати шкоди слідству.

При цьому юристи не змогли нормально пояснити, чому не можна зробити закритий розгляд лише в частині оголошення цих матеріалів, а решту слухання проводити у відкритому режимі, адже в матеріалах справи нібито є численні дані з відкритих джерел.

На додаток, Мін'юст ніяк не згадав про те, що інші учасники справи, зокрема адвокати олігарха чи представники третіх осіб, з легкістю можуть ознайомитися з усіма матеріалами та навіть зробити з них копії. Тобто виходить, що адвокатам російського олігарха можна мати доступ до таємної й секретної інформації, а журналістам та громадськості – ні?

Не ясно також те, чому не можна розголошувати дані про перелік активів олігарха, які просить стягнути Мін'юст у своєму позову. Адже інформація про активи Євтушенкова і так є відкритою. До прикладу, в Україні він володіє частками у різних компаніях, які виробляють великі трансформатори та обладнання для АЕС, ГЕС та обленерго.

Крім того, третіми особами у справі зазначені одразу шість юридичних осіб, до яких ймовірно має відношення олігарх. Мова йде про ТОВ "Електрозавод-ВІТ" (Запоріжжя), ТОВ "ІТМ-Україна" (Київ), ТОВ "Смарт Диджитал Солюшнс" (Київ), АТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування" (Запоріжжя), ТОВ Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" (Запоріжжя) та АТ ХК "Електрозавод" (Москва). Яким чином інформація про ці компанії пов'язана із секретністю та таємністю, не ясно. Адже вона і так вже є публічною.

В будь-якому випадку суд повинен ухвалити рішення протягом 10 днів з дня отримання позову. Цей строк закінчується вже цього тижня. Проголошення вступної та резолютивної частини рішення головуюча суддя Катерина Широка обіцяла зробити відкритим.

Але очевидно, що це не перший позов про стягнення активів росіян та їх пособників, який подасть Мін'юст. І дуже сподіваємося, що така практика є лише випадковістю і в інших справах розгляд проходитиме відкрито.

Адже закритий розгляд таких справ не додає довіри ні до Мін'юст, ні до Вищого антикорупційного суду. Закритість лише породжує сумніви та наштовхує на думки про те, що владі просто вигідно робити такі процеси закритими, аби спокійно торгуватися із підсанкційними особами за ті чи інші активи "за зачиненими дверима".