Єдиножди схибив
Колеги звернули мою увагу на блог Сергія Лещенка, спрямованого проти Валерія Хорошковського. Сергій політично і морально нищить Валерія, беручи за основу не спростоване останнім звинувачення в історичному вандалізмі садиби Казанського. Дійсно: единожды солгавши – кто тебе поверит.
Втім, я не можу пройти повз того не менш неспростовного факту, що Хорошковський у свій час таки пішов на ризик для його ж політичної кар'єри – створення громадської ради при "Інтері", які б не були його мотивації. Цього, очевидно, дуже замало для відновлення мінімальноі довіри суспільства до олігарха-емігранта. Але одного разу зроблене благо привідчиняє дорогу до довіри. Зовсім не обов'язково – дорогу у ВР.
Валерію, існують інші шляхи до відновлення довіри. Особливо під час нашої війни. Парламент – не кращий, хоча, лише здається – коротший.
Сергію, безвідносна боротьба за чесність вимагає рівного ставлення до окремих ваших же колег за списковим балотуванням у ВР. Одного разу схибив – скільки тобі повірять, чорт задирай.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
