Криве Дзеркало
Поважне "Дзеркало тижня" оприлюднило статтю: Навстречу агроколониализму. Авторка Юлия Самаева. Стаття присвячена найактуальнішому питанню – створенню ринку землі, її вільного продажу. Надзвичайно гостре питання для нашої сучасної, сьогоднішньої країни. Питання, яке, дійсно, керівники краіни ставлять та намагаються вирішувати поспіхом, без належної всебічної підготовки – від створення прозорих кадастрів землі та їі власників, створення правових умов для розвитку малого і середнього бізнесу задля розвитку фермерства, й до безумовної необхідності найширшого обговорення й формування максимального консенсусу громадян з цього питання.
Й ось з'являється новітня стаття на цю кричущу тему. Вона наповнена пересторогами щодо цього поспіху. Але не лише. Вона спрямовує інвективи у бік тепершініх очільників краіни та західних компаній і фінансистів, які плекають плани тотальної скупки нашої землі задешево.
Не берусь тут коротко судити, що у цих пересторогах вірно. Суджу лише про те, як авторка переходить від по суті вірних застережень щодо поспіху у прийнятті такого важливого державного рішення до відвертої маніпуляції й брехні. Останнє повторює радянську стилістику тотальної підозри убік підступних класових ворогів-капіталістів. Від маніпуляцій і брехні стаття втрачає довіру й набуває якості розповсюджувача підозри і недовіри до всього, що робиться владою, у тому числі за допомогою Заходу.
А це – фрагмент статті.
"Джордж Сорос в интервью изданию Standard заявил, что готов вложить миллиард долларов (сумма на самом деле довольно скромная) в украинские сельское хозяйство и инфраструктуру... Ведь нет ничего выгоднее, как скупить обесценившиеся ресурсы." Тобто економічний оглядач Дзеркала досить прозоро натякає, що підступний Сорос, який "всегда интересуется кризисными экономиками, более того, сам бывает причастен к созданию этих кризисов", бажає збагатитися завдяки наміру "скупить обесценившиеся ресурсы".
Насправді в його інтерв'ю австрійському Standard'у Сорос ясно говорить:
"Захід може допомогти Україні шляхом підвищення привабливості [України] для інвесторів. [Для цього] необхідна страховка політичних ризиків... Я у стані готовності. Існують конкретні ідеї інвестицій, наприклад, у сільськогосподарському секторі. Я би вклав 1 мільярд доларів. Це має давати прибуток. Мій фонд би виграв з цього прибутка". (Див.: http://www.businessinsider.com/r-soros-says-ready-to-invest...)
Тобто Сорос твердить про наступне: 1. Захід має допомогти Україні з інвестиціями. 2. Для цього необхідно було б забезпечити гарантійний фонд для убезпечення політичних ризиків, тобто ризиків, пов'язаних не з суто бізнесовими справами, а, наприклад, втратами внаслідок війни чи зміною політичного режиму, або політичного курсу країни. 3. За цих умов я б вклав 1 мільярд у с/х сектор (це зовсім не обов'язково буде купівля землі – може бути переробка продукції тощо тощо), а весь прибуток йшов би на благодійницьку діяльність мого фонду в Україні.
Отже, Сорос не лише не хоче нажитися на "скупке обесценившихся ресурсов" й зовсім не планує всупереч нашій чудовій авторці, яка маніпулює радянським острахом щодо кровожадного буржуя, створити кризу для цього. Сорос, вражений "Новою Україною", яка повстає з події Майдану як відкрите суспільство, зве Захід допомогти Україні інвестиціями, радить як це варто робити, й сам готовий внести свій внесок у розвиток країни. Він готовий надати мільярд інвестицій у бізнес задля подальшого розвитку відкритого, демократичного суспільства так, як він це робить в Україні протягом 25 останніх років, надав громадянському суспільству більш ніж 160 мілйонів доларів для його саморозвитку.
Авторка маніпулює, тобто підмінює професійний аналіз вигадками на кшталт Дмитра Кисельова – "Совпадение? Не думаю" – про ротшильдів та немовби старе знайомство-зговір Сороса і Абромавічуса. Фактично оббріхує. Навіть, якщо радянського типу класова підозра авторки у статті має під собою засади, все це перекреслюється старою моральною істиною: "Одного разу збрехавший – хто тобі повірить." Це – погано для Дзеркала.
Тисячі громадських організацій, асоціацій та рухів, тисячі й тисячі українців, підтриманих фондом "Відродження", у їх числі сам тижневик "Дзеркало тижня", свідчать про фальшування у статті. Тисячі проектів від громадськості, спрямованих на боротьбу з корупцією, на відкритість, прозорість та підзвітність влади людям протирічать вигадкам щодо західного заговору проти України на чолі з великим філантропом. Зовсім про інше говорять факти підтримки фондом за безпосередньої ініціативи Джорджа Сороса величезної експертної діяльності українських аналітиків для проведення необхідних реформ та роботи Національної ради реформ. В Украіні багато інших ініціатив фонда, так само, як і поширення Соросом через його публікації у глобальних ЗМІ образу нової, гідної, України.
Ці неспростовні речі дають мені право стверджувати про криве дзеркало статті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
