УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ! НОВИЙ ВІДЛІК ПАРТІЙНОГО БУДІВНИЦТВА
"Україна переможе!" – так завершив свою достойну післявиборчу промову Петро Порошенко.
"Це [уходить] стара команда. Ми будемо призначати нових людей", – так на початку його прес-конференцій заявив Володимир Зеленський. Яку завершив згадкою про вже продемонстровану команду експертів та партію "Слуга народу".
Два лідера – теперішній і новий – в цих словах сказали головне. Як про головне, вони сказали про партійне будівництво. Це – суть їхніх післявиборчих промов.
В Україні починається нова, більш справжня, ніж за попередні роки, побудова партійних інституцій.
Справжня – тому що вона є і буде більш відкритою, публічною, тобто демократичною. Справжня тому, що вже сказане у момент виборчої істини президентами є заявками на дві ідеології. На дві ідеологічні партії.
Спробую тут позначити лише лінію далеко не переможеного лідера.
"Україна переможе!" є призовом до участі та закликом до мобілізації національних сил. Закликом не лише до осердя своєї теперішньої владної команди, а й до всіх тих, хто проголосував за "Думай!". Стабілізуючим гаслом для збереження вже відбудованих війська, коаліціі західних партнерів, громадянського суспільства та потужних реформ. Для збереження мови і духовної автокефалії. Нарешті, для збереження його головного досягнення, про яке він знає найкраще, – демократії, яка стійко підтвердила ії міцність у ці дні чесного і вільного вибора.
Саме реформи і неспростовні демократичні досягнення не дають мені права назвати це закликом до побудови української партії республіканського, консервативного, типу. Республіканці розберуться самі. Лідер і дух цього гасла більше спрямовані на збір демократично-національних сторонників і сил. На Союз національних демократів України.
Можуть казати, що словосполучення "національна демократія" звучить незрозуміло і натякає на історичне провалля націонал-політики. Втім, йдеться про суто українську історичну потребу завершити національне відродження після століть в обіймах "русского мира" та опіру військово-інформаційному гібриду.
Йдеться про одночасне завдання розвитку двох взаємопов'язаних ідентичностей, що складають одне ціле. Національно культурної ідентичності "Україна переможе!" і демократичного, навіть ліберально-демократичного суспільства, яке теж має бути "Україна переможе!".
Так можна було б сказати, якби неономенклатурний вантаж близького оточення, яке не виправдало себе, був рішуче скинутий за борт якомога скоріше, а команда не менш рішуче оновлена. Так треба було б сказати, якби під час виборчих перегонів між "національними демократами" не було драми звинувачень та взаємозвинувачень, а попереду, поза персональних образ, висвічувалась би лише цінність вічної України.
Тим не менш, заклик прозвучав, і його не можна не почути.
"Україна переможе!"
А про партійне будівництво "Слуги народу" буде далі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
