ПРО ЛЕҐІТИМАЦІЮ ПРЕЗИДЕНТА ЗА ДОБИ АГРЕСІЇ
Публічна довіра політику є однією з найважливіших засад його леґітимності. Саме поняття леґітимності означає, що у громадян існує достатньо арґументів на користь законного визнання такого політика для правових процедур фіксації його влади.
В демократії леґітимність політика є формальне узаконення довіри, її процедурно-правове закріплення. У нашому найближчому випадку – це процедура інавгурації Президента України, якому громадяне, виборці, віддали перевагу у довірі.
Це демократичне розуміння легґітимності. Як узаконеної публічної довіри.
Втім, ще від радянської системи у нашій політиці та у повсякденному вжитку леґітимацію влади розуміють в обмеженому формалізованному сенсі. Просто як "начальство в законі". Для більшості самий важливий – це акт процедурного надання законності йому/їй на державній посаді з відповідними владними повноваженнями. І тому зараз нам кажуть, не метушіться дарма, зачекайте дій нового гаранта до інавгурації.
Тому чекають на інавгурацію, щоб побачити здійснення омріяних більшістю слушних владних дій, які мали б, нарешті, змінити наше життя і саму владу на краще. Ми звикли до мирної послідовності – спочатку отримана довіра, потім – процедура інавгурації та вступ на посаду. І акт заміни, якщо не нормальної передачі, президентської влади від меншої до більшої довіри.
Процедурно це так у мирний час. За часів війни і агресії – така розведена у часі послідовність втрачає право на існування. У нас немає днів чи тижнів відділяти довіру від власне узаконення, процедури леґітимації. Простий і дуже небезпечний приклад цього – це те, як у шпарину між ними влазить рука північного "брата" з російськими паспортами для допомоги "з гуманітарною метою" українським громадян.
Втім, це не означає, що треба змінити закон і процедуру легітимаці. Сьогодні йдеться про бажане і необхідне поєднання дії двох фактично леґітимних президентів, якщо ми маємо справу з ворожою країною і небезпекою нації. Поєднання довіри і законної леґітимності. Тимчасове, ситуативне поєднання для моментальної спільної дії у сфері зовнішньої політики і безпеки.
Це мало б бути зроблено для країни, якщо не для вашої минулої чи майбутньої легітимності. Від цього довіра до вас лише збільшиться.
Якщо хтось з вас рахує, що інший отримає від цього більше зиску довіри – це не так. І не час для відпочинку. Час далі єднати довіру і владу для відсічі зовнішньому нападнику.
Майдани дуже добре навчають розрізняти законну посаду і втрачену законність, леґітимність і довіру. Леґітимацію і делеґітимацію. Аж до Ростова.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
