ЗА ВІДСУТНОСТІ АБСОЛЮТНОГО ДОКАЗУ
Чому так поспішає СБУ/влада під час війни, щоб оприлюднити свідчення чесного зрадника Медведчука без жодного сумніву чи офіційної застороги щодо цих свідчень?
Що за нетерплячка у звинуваченні Порошенка самим, нарешті "щирим", Медведчуком у фактичному примусі останнього й ще залучення інших керівників державних інституцій до злочину зради.
Чому з боку ще не героїчного СБУ обраний нерозважливий поспіх ЗАМІСТЬ виваженого розслідування із залученням зворотніх доказів та фактів від самих "звинувачуваних" суспільним покидьком.
Кого й куди веде такий поспіх, який, безумовно, підриває українську політичну і суспільну солідарність у добу, коли цього не можна робити за жодну ціну. Кому це вигідно у вирі екзистенційної війни, у який на кону поставлена абсолютна цінність існування цілої країни.
Кому і для чого вигідно робити нашвидкоруч з покидька, розшареного ЗМІ, свідка проти того, хто розбудував армію, захистив сумління віри і мовну ідентичність за добу меншої агресії, сьогодні під час великої війни?
Тому без абсолютного, якщо завгодно, доказу цей поспіх викличе великий сумнів, якщо не опір, серед великої частини української спільноти. Як відреагує на це розбудована саме у той час армія?
Що на це скаже діючий Президент, який назовні визнаний справедливим і безстрашним воїном за світову демократію?
Втім, незалежно від цього відповідь проявиться сама. І не дай Боже, якщо це виявиться політичним зведенням рахунків у зручний для рейтингу час за рахунок істини.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
