Гулять, так гулять
Вчора вечір був зіпсований. Довелося багато і довго коментувати позачерговий приступ законотворчості наших парламентарів. Робив крізь силу, виключно з почуття поваги до колег. Тому, що дістало.
І дістав не конкретний законопроект – тут все очевидно. Прийняті поправки порушують пинцип колегіальності, суперечать логіці права, виборчій традиції та здоровому глузду. Мотиви регіоналів зрозумілі – сценарії зриву виборів на певних дільницях через відсутність кворуму дійсно серйозно розглядалися оточенні Тимошенко, це я знаю достеменно. Не впевнений, що до цього б дійшло в масовому порядку, але загрози існують. Однак, боротися з цим явищем такими змінами до закону – це стріляти з гармати по горобцям. Компромісною могла б стати норма, запропонована Князевичем і Ключковським, котра не скасовувала кворум взагалі, а зменшила його до половини. Але хто слухає голос розуму, коли панує політична доцільність.
Істерики Тимошенко теж дещо перебільшені. Якщо члени її комісій нормально вийдуть і будуть працювати, то трагедії не станеться. А щодо того, що її представників будуть "викидати" з комісій, так це дозволяють і норми діючого закону. Які, до речі, вже застосовувалися проти "тимошенківців".
Але те, що прийняті поправки, у разі їх підписання, призведуть до повного хаосу і безладу в комісіях – можна не сумніватися. Тому найкраще було президенту проігнорувати дані зміни. Навіть непотрібно накладати вето. У Ющенка є 15 днів для прийняття рішення, тому закон можна просто не помітити.
Однак, у цій всі ситуації трафляє інше. Цинічне і демонстративне витирання ніг об законодавство. У наших кандидатів давно в обслузі члени комісій (включно з центральною), суди, ЗМІ. Залишилось поставити собі на службу його величність Закон. А для цього не так вже багато потрібно: спікера, який порушує регламент, 226 голосів і насамкінець: президентське факсиміле або 300 голосів.
Те, що закон про вибори "потматросять і бросять" стало зрозуміло ще влітку, коли ПР і БЮТ кілька разів дружно голосували за закон з яким вони зараз героїчно борються. Всі експерти, що криком кричали про недемократичність нової редакції закону, публічно оголошувалися прислужниками президента і ворогами народу. Мене часто питали журналісти, якщо Тимошенко і Янукович конкуренти – то навіщо, їм разом приймати поправки, які дозволять зловживання. Моя відповідь, як виявилось, була пророчою: кожен думав, що скористається цими нормами на свою користь. Або висловлюючись мовою наших політичних "еліт": кожен думав, що "кине" він, а не "кинуть" його. Подальший розвиток подій розтав все на свої місця.
Регіони, контролюючи більшість в ЦВК та, в першому турі, комісії на південному сході не змогли утриматися від спокуси організувати "правильне" голосування на дому. БЮТ, зрозумівши це, почав готувати власні зміни до закону, судді не спали вночі і приймали рішення, а міліціонери по наказу Луценка, замість патрулювати вулиці, "кошмалрили" нещасних бабусь на предмет того, писали вони заяви про голосування вдома чи ні. Хоча, повторюся, цю проблему можна було зняти ще влітку.
Зараз БЮТ, розуміючи, що на сході не закриє своїми вірними людьми комісії у другому турі, почав серйозно розглядати можливість зриву кворуму. І отримав симетричну відповідь ПР – законодавчий опус Лавриновича.
А тепер можна одне маленьке питання: а де тут, власне, виборці? У них хто-небудь спитав? І для кого пишуться закони?
А у відповідь – тиша. Або щось на зразок: шановні, не заважайте. У нас тут реальна політика. Геть умовності – самі прийняли, самі і змінимо.
Тому пропоную депутатам особливо не церемонитись і піти далі: на позачерговій сесії, скликаній, наприклад, у п'ятницю перед виборами прийняти зміни до закону, за якими рішення в комісіях приймається не більшістю, а меншістю. І не на всіх дільницях, а лише на тих, де їх кандидат програв.
А якщо в парламенті голосів не вистачить, то в ніч перед голосуванням ініціювати відповідне рішення суду.
Що? Це не демократично? Та, облиште – гулять, так гулять.
