17 червня 2019, 17:18

Мій останній ефір на ZIK

Стадії шоку, заперечення, депресії позаду. Написано і не запощено кілька текстів про те, як я мріяла про цю професію з дитинства, наскільки потребую чесного заробітку. Я хочу залишатися журналістом, телеведучою. За інших обставин раділа б можливості попрацювати в команді професіоналів, приведених новим власником. Рейтинги ZIK виростуть, а картинка виглядатиме нарешті дорого. Жаль, що команди крутих професіоналів працюють лише на поганих хлопців.

Є різні погані. Але конкретно Віктор Медведчук у 80-их особисто брав участь у кафкіанських судах над українськими дисидентами. Він повів на довгу, несправедливу й принизливу смерть поетів Василя Стуса та Юрія Литвина. На початку 2000-их саме він вибудовував систему цезури, проти якої повстала професія. Я опинилася в самому жерлі повстання – на опозиційному 5-у каналі.

Весь мій життєвий шлях проти того, щоб читати в ефірі про "про гражданский конфликт на Юго-Востоке Украины" або питати у Віктора Володимировича, як йому вдається бути розумним та красивим одночасно. Дехто зі знайомих дивується: Тарас Козак – нормальний мужик, ти теж нормальний мужик, хіба ви не зможете подалати ідеологічні розбіжності й домовитися про певний ступінь твоєї автономії?

Ні, не зможемо. Бо не Тарас Козак, а Віктор Медведчук і Росія.

Росія – "ненормальний мужик". Він відриває з м'ясом шматок моєї країни. Він ні за що вбив мого близького друга, оперного співака і просто чесну людину. Він покалічив добрий десяток моїх знайомих, а кількох позбавив усього нажитого майна. Тепер він відібрав у мене професію.

Zik був останнім каналом, де власник не диктував інформаційний порядок денний. Канал представляв усю палітру думок – від ультраправих до ультралівих. Бували моменти "зашкварів", але після кожного з них хтось грюкав дверима – цей колектив ніколи не читатиме з листочка про "гражданский конфликт".

Останнім часом російські федеральні канали цитували ZIk, називаючи "бандерівським каналом". Якщо росіяни чи їхні сателіти купують щось "бандерівське", то не для того, щоб воно таким і лишалося. "Ополченцы", газ і медіа – грають ту саму роль, що й "Град", "Смерч", "Торнадо". Тільки медіа – зброя підступніша. Вона вбиває всіх зразу.

Сьогодні о 21.30 мій останній ефір на ZIK. Він буде про те, що я люблю найбільше – свою професію. Я відмовляюся стріляти людям в голови.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Мій останній ефір на ZIK

Стадії шоку, заперечення, депресії позаду. Написано і не запощено кілька текстів про те, як я мріяла про цю професію з дитинства, наскільки потребую чесного заробітку...

У нас украли

У 46 мільйонів людей, які географічно живуть у Європі, украли надію. Одна-єдина голова вирішила, що так для неї буде краще. Що взявши у Путіна три срібляки, вона кине кукурудзу зубожілим пенсіонерами та бюджетникам перед виборами-2015 і виграє їх...

Тітушки – журналісту: ''И что мне твоя милиция сделает?''

Сьогодні о четвертій ранку, коли вся країна відсипалася після Дня Незалежності, молодики у спортивних костюмах, яких в народі називають "тітушками", були при виконанні службових обов'язків...

Вульгарний російський суд над українським словом

"Изготовление плаката носило умышленный характер", – постановив суддя Фрунзенського суду Саратова, покаравши добою арешту юриста, який 6 травня вийшов із плакатом на захист російських політв'язнів...

Заява руху ''Стоп цензурі!'' з приводу Анхар Кочнєвої

"Рух "Стоп Цензурі!" висловлює глибоку стурбованість діяльністю української влади, зокрема, Міністерства Закордонних Справ України, особисто екс-міністра закордонних справ Грищенка, Служби Безпеки України, уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лутковської В...

Юрій Сіканов – той, для кого влада та опозиція однакові

Несподівана слава звалилася на Юру Сіканова минулої весни. Він став головним героєм фільму естонського режисера Маріанни Каат "Шахта номер 8"...